Марс розкрив одну зі своїх найстаріших таємниць. Для того, щоб вчені змогли її зафіксувати знадобилося десятиліття, космічний корабель і космічне гарматне ядро.
Як зазначило видання Interesting Engineering, місія MAVEN NASA вперше безпосередньо спостерігала процес, званий розпиленням - це невловимий механізм виходу з атмосфери, коли заряджені частинки з сонячного вітру врізаються в марсіанську атмосферу, викидаючи атоми в космос.
Ця бурхлива взаємодія може бути ключовою причиною того, що Марс втратив свою щільну атмосферу, а разом з нею і здатність підтримувати рідку воду на своїй поверхні.
Прорив знаменує собою важливу віху для MAVEN, місії в рамках програми дослідження Марса, присвяченої розкриттю того, як Червона планета втратила свою атмосферу.
Хоча вчені давно підозрювали, що цей процес відіграє роль в атмосферній ерозії Червоної планети, у них не було конкретних доказів.
"Це як кидати гарматне ядро в басейн. Гарматне ядро в даному випадку - це важкі іони, які дуже швидко врізаються в атмосферу і вихлюпують нейтральні атоми і молекули", - порівняла Шеннон Каррі, головний дослідник MAVEN в Лабораторії фізики атмосфери і космосу в Університеті Колорадо.
Попередні відкриття давали лише непрямі підказки, вказуючи на можливість розпилення, але не фіксуючи сам процес.
Оскільки легші ізотопи природним чином перебувають вище в атмосфері, їхній дефіцит порівняно з важчими наводить на думку, що вони були викинуті в космос. І єдиний відомий процес, здатний вибірково видаляти ці легші ізотопи - це розпилення.
Тепер, використовуючи дані з трьох приладів на борту MAVEN - аналізатора іонів сонячного вітру, магнітометра та мас-спектрометра нейтрального газу й іонів, - дослідники вперше зафіксували розпорошення в дії.
Крім того, команді були потрібні вимірювання по всій денній і нічній стороні планети на низьких висотах, на що йдуть роки.
Об'єднавши дані з трьох приладів MAVEN, вчені створили першу детальну карту, що пов'язує розпорошений аргон із вхідним сонячним вітром. Карта показала атоми аргону високо в атмосфері Марса, саме там, де в неї врізалися енергійні частинки - чітке, реальне свідчення розпилення в дії.
Ще більш разюче, що процес відбувався зі швидкістю вчетверо вищою за очікувану, причому активність посилювалася під час сонячних бур. Це пряме спостереження підтверджує, що розпорошення було основним фактором втрати атмосфери в ранні роки Марса, коли молоде Сонце було набагато активнішим.
"Ці результати встановлюють роль розпилення у втраті атмосфери Марса і у визначенні історії води на цій планеті", - сказав Каррі.
Це відкриття допомагає заповнити велику прогалину в науковому розумінні трансформації Марса з колись населеної планети в холодний, сухий світ, який спостерігається сьогодні. Воно також дає критично важливе уявлення про те, як розвиваються планети і що може знадобитися для того, щоб вони залишалися населеними.
Інші новини про дослідження Марса
Раніше вчений виявив ознаки існування життя на Марсі. За словами головного дослідника Інституту Сидонії, є кілька ознак того, що на Марсі існувало життя.
До цього вчені з'ясували, що планети розміром з Юпітер можуть утворитися всього за мільйон років. Дослідники довгі роки вважали, що на формування таких планет потрібно набагато більше часу.
