З того часу, коли у 2000 році на Міжнародну космічну станцію (МКС) прибув перший екіпаж, було проведено понад 4000 експериментів. Ця станція слугувала лабораторією мікрогравітації для понад 5000 дослідників з усього світу. Про це пише Wionews.
Однак вже у 2030 році МКС планує здійснити контрольоване повернення в атмосферу Землі. Впродовж понад 20 років вона була постійним форпостом людства у космосі, проте з наближенням її виведення з експлуатації залишаються питання: чи буде перехід до нових станцій безперебійним та чи виникне прогалина у безперервній присутності людини на орбіті.
Водночас важливим є те, що станція надала досвід у підтримці систем життєзабезпечення, реагуванні на надзвичайні ситуації та проведенні тривалих місій - навички, які стануть основою для майбутніх досліджень Місяця та Марса.
Яка стратегія переходу NASA?
Замість того, аби будувати ще одну державну лабораторію, NASA звертається до приватного сектора через свою програму "Комерційні низькоорбітальні пункти призначення".
"Мета полягає у створенні ринку, на якому кілька компаній проєктують, будують та експлуатують станції, а такі агентства, як NASA, просто стають платними замовниками досліджень та часу екіпажу. Ця модель повторює успішний підхід, який використовувався для розвитку комерційних вантажних та пасажирських перевезень до МКС", - пояснили у матеріалі.
Як пише Daily Galaxy, наразі кілька компаній змагаються за право заповнити цю нішу. Зокрема Axiom Space будує модулі, які спершу будуть приєднані до МКС, а пізніше від'єднаються, утворивши незалежну станцію.
"Orbital Reef, розроблений Blue Origin і Sierra Space, планується як універсальна платформа, що поєднує дослідження, виробництво і туризм. Starlab, очолюваний Voyager Space і Airbus, призначений для забезпечення передових лабораторних можливостей. Інші гравці, такі як VAST, також досліджують концепції станцій, спрямовані на дослідження та виробництво в космосі", - розповіли у Wionews.
Виклики через будівництво нових станцій
За словами експертів, використання на орбіті вимагає набагато більше, ніж просто запуск модулів. Зокрема майбутні станції мають забезпечувати надійні системи життєзабезпечення, стикування, захист від радіації та безпечну довгострокову придатність для проживання.
Крім того, нові проєкти мають надавати фінансову стійкість на ринку, який досі не перевірений поза межами державних контрактів. Також технічні затримки або перевищення витрат можуть легко уповільнити прогрес, підвищуючи ризик виникнення прогалини після виведення МКС з експлуатації.
"Історія дає нам повчальний урок: після падіння "Скайлаба" в 1979 році минув тривалий час, перш ніж МКС почала функціонувати. Подібна перерва після 2030 року може перервати наукові дослідження та послабити міжнародне співробітництво. Хоча комерційні станції обіцяють гнучкість та інновації, немає гарантії, що вони будуть готові вчасно", - підсумували у публікації.
Дослідження космосу - останні новини
Як писав УНІАН, раніше астрономи виявили рідкісний "хрест Ейнштейна". За словами вчених, додаткове зображення в цьому "хресті Ейнштейна" вказувало на "щось незвичайне", що виявилося масивним, прихованим ореолом темної матерії.
Також повідомлялось, що вчені NASA виявили "найчіткіші ознаки" ймовірного існування життя на Марсі. Один з дослідників наголосив, що це відкриття є "найближчим до виявлення стародавнього життя на Марсі".
