21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають міжнародний День рідної мови.
Міжнародний День рідної мови - історія свята
День рідної мови започаткували ще у 2000 році. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа.
Міжнародне свято рідної мови має сприяти захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Дату свята також обрали не випадково. В 1952 році влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, рідною вона була лише для 3 % населення. Люди сприйняли це негативно особливо на сході країни, де розмовляли бенґальською мовою. 21 лютого в країні пройшли протести, на яких поліцейські вбили кількох студентів.
Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають в країні як день мучеників. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО обрало саме цю дату.
Загалом в організації зауважують, що прагнуть підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. В ЮНЕСКО кажуть, що з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення. Саме тому вивчення іноземних мов є необхідним для взаєморозуміння між народами.
В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
На честь свята сьогодні багато навчальних закладів проводять змагання, в яких потрібно написати вірш, прозу або твір. Також проводяться літературні вечори, творчі фестивалі.
Міжнародний День рідної мови - вірші
Анатолій Камінчук
РІДНЕ СЛОВО
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря».
Рідне слово любить ненька
І співає: «Люлі-лю».
Так любив його Шевченко,
Так і я його люблю.
***
Василь Голобородько
НАША МОВА
Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово
нашої мови записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
***
Варвара Гринько
РІДНА МОВА
Сію дитині
В серденьку ласку.
Сійся-родися,
Ніжне “будь ласка”,
Вдячне “спасибі”,
“Вибач” тремтливе, -
Слово у серці –
Як зернятко в ниві.
“Доброго ранку!”,
“Світлої днини!” –
Щедро даруй ти
Людям дитино!
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
***
Володимир Лучук
КЛЯТВА
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять:
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати –
мова в кожного із нас!