На мультимедійній платформі "УКРІНФОРМ" відбулося засідання "круглого столу" на тему "Сучасна модель реформування прокуратури в Україні". У ньому взяли участь експерт з юридичних питань Богдан Горбань; прокурор, екс-керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Роман Мазурик; адвокат з адвокатського об’єднання "Барістерс" Олексій Шевчук; правозахисник, представник ГО «Центр політико-правових ініціатив» Володимир Петраковський; правник, доктор юридичних наук Антон Столітній; адвокат, член Ради громадського контролю НАБУ Злата Симоненко.

Модератор зустрічі Богдан Горбань нагадав, що Кримінально-Процесуальний Кодекс, прийнятий у 2012 році, змінив  стандарти роботи, якими правоохоронні органи користувалися з 1960 року. Після Революції Гідності виник і громадський запит на гласність. Чи відчули ці зміни громадськість, правоохоронці та адвокати? Чи стали органи прокуратури більш прозорими?

Правник Антон Столітній вважає, що окремі кроки є, керівники прокуратури стали частіше з’являтися на телевізійних екранах, запроваджуються принципи процесуальної самостійності, але не в повній мірі. Натомість Злата Симоненко каже, що за останні шість років адвокатура не відчула втілення в життя задекларованого принципу змагальності, не стало більше й кваліфікованих кадрів.

На думку громадського діяча Володимира Петраковського, гласність інколи переходить в абсурдний формат: у соціальних мережах високопосадовці з прокуратури дуже активні, але не володіють ситуацією всередині власної системи – наприклад, не знають, скільки конкретно жінок працює в органах прокуратури. Ця деталь може здатися незначною, але вона відбиває загальний стан справ.

Злата Симоненко доповнила, що подекуди гучні заяви про затримання тих чи інших осіб не сприяють справі, бо через розголос органи досудового розслідування не можуть ефективно працювати.

Аби діяльність прокуратури була насправді прозорою, прокурор Роман Мазурик пропонує створити на сайтах обласних прокуратур окремі рубрики, де відслідковувався би рух кожного кримінального провадження. Тоді було б видно, коли і з якою регулярністю відбуваються засідання, подаються клопотання, які обираються запобіжні заходи – тобто кожен крок усіх сторін. Але для цього потрібно змінити систему.  

На думку пана Мазурика, саме прокуратура є координаційною силою всіх правоохоронних органів і має взяти на себе відповідальність за те, що відбувається в суспільстві в тій чи іншій сфері. Саме про персоніфікованість та «тематичність» відповідальності йдеться в моделі реформування системи прокуратури, яку пропонують Роман Мазурик та правник Антон Столітній [Їхня праця опублікована в першому числі «Вісника академії прокуратури» за 2019 рік]. Це допоможе не тільки зробити роботу прокуратури більш ефективною, а й зменшити тиск на бізнес й запобігти проявам корупції.

Що відбувається зараз? По-перше, кожен прокурор процесуально супроводжує різноманітні справи. Грубо кажучи, вчора займався вбивством, сьогодні –   чиїмось незаконним збагаченням, завтра його чекають проблеми IT-бізнесу, і так далі. Можна ж у структурі прокуратури створити відділи з більш вузькою спеціалізацією. Концентрація на одній проблематиці зробила б процесуальний супровід більш професійним та якісним.

По-друге, нинішня «неподільність» призводить до проблем з комунікацією. За словами адвоката Злати Симоненко,  великою «бізнесовою» справою може займатися група з, наприклад, десяти співробітників прокуратури, і прослідкувати, на якому етапі знаходиться справа, дізнатися, де шукати вилучене майно, до кого звертатися, щоб його повернули, і так далі, практично неможливо.  

З іншого боку, неструктурованість прокуратури сприяє проявам корупції.  Антон Столітній навів приклад. Слідчий приходить з матеріалами справи до прокурора, той їх вивчає та приходить до висновку, що складу злочину немає. Тоді той самий слідчий іде до іншого прокурора, і там отримує бажаний результат. Може трапитися навпаки. Тоді вже бізнес бігає по замкненому колу від прокурора до прокурора не в змозі знайти правду.

Роман Мазурик та Антон Столітній пропонують оптимізувати роботу органів прокуратури, при цьому їхня модель не потребує змін до законодавства. Достатньо розпорядження генерального прокурора.

Цей підхід поділили усі присутні на засіданні «круглого столу». Хоча адвокат Олексій Шевчук вважає, що доки в прокуратурі буде існувати бізнес-модель, при якій справи можуть відкриватися на платній основі [і всі знайомі з розцінками], реформа не піде. “Усі в країні знають прізвища недобросовісних прокурорів. Якщо буде політична воля, і власники цих прізвищ підуть зі своїх посад, можна буде сказати, що корупційна складова почала зникати. Коли будуть два-три показових звільнення і хоч один прокурор сяде на п’ять-десять років, тоді зникне вибірковість розслідувань”, – наголосив пан Щевчук.

Мова йшла й про те, які в майбутньому потрібні зміни в законодавстві, аби реформування стало більш ефективним. Серед них Олексій Шевчук розглядає право оскаржити підслідність і незалежність цього процесу від керівництва генеральної прокуратури. Антон Столітній вважає, що прокурорам не завадило б повернути право перевірки органів досудового розслідування та притягнення до відповідальності у разі скоєння правопорушень. Роман Мазурик впевнений, що непогано було б прибрати з закону можливість випускати затриманого за підозрою у скоєнні серйозного злочину під заставу.

Але першочерговою задачею Роман Мазурик вважає все ж таки реформування, яке не потребує змін в законодавстві. Державі не завадив би такий пілотний проект. І Роман Володимирович готовий його очолити на Запоріжжі. Бо у Запорізькій області є молоді професіонали, які бажають перетворити прокуратуру з карального органу на інституцію, що ефективно працює на користь громадян.