Про це він розповів в інтерв'ю виданню Політична критика.
За словами Грицака, в українській історії є "дуже виразна" традиція діалогу лівих і націоналістичних сил, коли українські марксисти часто були націоналістами, і навпаки.
"Як історик можу з відповідальністю заявити, що спроби поєднати національні й соціальні мотиви були від самого початку українського руху. Одними з перших марксистів у Російській імперії були члени українських громад ... Про діячів київської громади казали, що в одній кишені вони носять «Кобзар» Шевченка, а в іншій — «Капітал» Маркса. І ця традиція поєднання національного та соціального була помітна під час революції 1917-1920 років, більшість діячів якої - включно з Грушевським, Винниченком і Петлюрою - були лівими", - каже історик.
Також він нагадав, що перший твір, де формулюється ідея української політичної самостійності, написав марксист Юліан Бачинський («Україна ірредента», 1895 рік), а з 35 дореволюційних перекладів "Маніфесту комуністичної партії" мовами народів Російської імперії аж п'ять були українськими, один з яких зробила Леся Українка.
Читайте такожПутін прорахувався, очікуючи розколу між сходом і заходом України - історикНа його думку, нинішній український публічний простір вибудувано так, що "національне питання є найважливішим, ми його поставили в центр всього", від чого Україна програє, тоді як орієнтовані на глобальний світовий і європейський контекст ліві програють в Україні від ігнорування національного. Поєднання ж цих ідеологій, давня традиція якого наявна на українському ґрунті, може допомогти "запровадити українські дискусії у глобальний контекст" і пошукати плідного виходу з кризи.
"Ісая Берлін (англійський філософ - ред.) писав: немає жодних великих ідей, які б між собою ідеально поєднувалися. Вони завше мають між собою певні суперечності і провокують кризи. Але кризи не конче є поганими. Вони можуть бути творчими, коли суперечності можуть служити пружиною розвитку. Мусить бути, однак, хтось, хто зможе ці суперечності поєднати", - вважає історик.
"Зрештою, щоб не втрачати здоровий глузд, не можна бути відкритим лише на одну ідеологію і закритим на іншу. Як жартував Колаковський (польський мислитель ХХ сторіччя - ред.) - і я сповідую це як своє кредо - варто бути «консервативно-ліберальним соціалістом", - додав він.
