
Дзвінки на Афон, гнівні телеграми з Москви з вимогою не контактувати з Україною. Намір монахів просто прочитати лекції про святе неймовірно збурив представників Московського патріархату, йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
Напряму заборонити старцям приїжджати будь-куди Москва не може – Свята Гора формально підпорядковується Константинопольському патріарху, фактично Афон – незалежна чернеча держава. Але в телеграмі натякнули, що Київ – це їхня вотчина і все має бути з ними узгоджено.
Але візит таки відбувся. Відбулися зустрічі на найвищому рівні – з прем'єром, міністрами, головою Верховної Ради. Головне, ченці прочитали лекцію для вірян у нецерковній недержавній організації – Відкритому православному університеті Святої Софії Премудрості. Народ прийшов, люди слухали святогорців, ставили запитання і отримали відповіді.
Москві не подобаються ці прямі контакти. Адже афонські старці кілька днів спілкуються з українськими священиками, українськими чиновниками, вивчають українське православ'я, яке прийшло на цю землю понад тисячу років тому. Тож афонські старці вражені прийомом в Україні.
Останні десятиліття українців переконували, що Афон – проросійський. І сьогодні православні сайти сусідньої країни рясніють повідомленнями про святкування тисячоліття присутності руських монахів на Афоні. Москва – центр святкування, Петербург – на другому місці. Події мають бути пишними, урочистими, на державному рівні.
"Аж ніяк не хочеться сперечатися з церквою Московського патріархату, але, як кажуть у народі, "Люби Боже правду". Давайте порахуємо: 2016 рік мінус 1147 (це офіційний рік заснування Москви) – виходить 869. Ну, ніяк не виходить тисячу років. Десять століть тому на території сучасної Москви бродили хіба що дикі ведмеді. Про Петербург і мови немає. Йому лише 313 років. Перші монахи на Афон з цих країв прийшли з Києва та Чернігова", - розповідається в сюжеті.
Ще невідомо, чи можуть афонські старці вплинути на процеси створення єдиної помісної української церкви, але їхню моральну підтримку важко переоцінити. А початок будівництва на Афоні першої української келії – фактично українського осередку на Святій Горі, куди зможуть приїжджати усі наші прочани та молитися, – це подія, значення якої важко переоцінити.