Обмеження торкнулися навіть таких відомих міжнародних фармвиробників, як Berlin-Chemie, Sanofi-Aventis, Pfizer і Novartis. У цій ситуації виграють вітчизняні виробники, вважають експерти - на їхню думку, українські компанії можуть зайняти місце недорогих дженериків, вироблених в країнах Південно-Східної Азії, пише газета Коммерсант-Україна.
З 15 лютого понад 1,3 тис. з 9,4 тис. зареєстрованих в країні медпрепаратів зарубіжних виробників опинилися під забороною (дані на 4 березня). Це сталося після введення Україною стандартів GMP - міжнародних вимог до виробництва медпрепаратів. Стандарти GMP існують в світі більше 40 років і застосовуються більш ніж в 100 країнах. Для вітчизняних фармацевтичних компаній ці вимоги стали обов'язковими з 2010 року. Однак для імпортерів ці норми почали діяти тільки 15 лютого - в силу вступила постанова Кабінету міністрів від 8 серпня 2012 року.
"До цих пір від імпортерів вимагали GMP-сертифікат, виданий країною, де виробляється препарат", - говорить медичний директор компанії "Тева Україна" Олександр Семенов. Тепер же компаніям необхідно отримувати окремий сертифікат в Україні або підтверджений міжнародний сертифікат. З моменту прийняття постанови імпортери подали всього 1,45 тис. заявок на підтвердження або видачу GMP-сертифіката (станом на 22 лютого). З них за 130 заявками було отримано відмову, по 66 - зауваження, 137 все ще розглядаються. В результаті в Україну більше не імпортуються такі популярні препарати, як "Фестал" (засіб для поліпшення травлення), "Бронхомед" (відхаркувальне), "Долорен" (від болю в суглобах) і "Аква Маріс". В основному це дженерикові ліки, які мають аналоги, тому споживачі практично не постраждали через введення нових стандартів, стверджують в Держслужбі лікарських засобів (Гослекслужба).
