Згода на збір та обробку персональних даних

Про це у коментарі Тиждень.ua заявив програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

«Часті випадки із посяганням на персональні дані українців ще раз порушують проблему відсутності адекватних гарантій захисту персональних даних. По суті, в Україні персональні дані осіб дуже легко дістати й використати – і відповідно це може завдати шкоди кожній особі», – заявив Щербатюк.

За його словами, захищеність персональних даних у країні дуже низька.

Відео дня

На тему: Мін'юст повідомляє про поновлення роботи заблокованих реєстрів

«Хоча в Україні діє закон про захист персональних даних, але в державних органах на нього дуже мало звертають уваги. Наприклад, дані з держреєстрів Мін’юсту місять дуже багато інформації про людей, особливо щодо їхніх майнових прав. Це дуже цінна інформація для зацікавлених осіб. А персональні дані пасажирів «Укрзалізниці» – це можливість контролювати активістів, журналістів, опозиціонерів, адже їх можна не допустити на потяг, вирахувати, з ким вони контактували під час поїздки», – переконує Щербатюк.

З іншого боку, експерт не вважає такі випадки плановою політикою влади.

«Це свідчить про системні проблеми із захистом персональних даних українців. Тим часом у багатьох країнах Європи питання тривалий час порушуються на законодавчому рівні. У Великій Британії це сталося після гучних скандалів із втратою флешок із персональною інформацією, з даними про податки. Після таких випадків були відповідні зміни і до законів, які передбачали більш жорсткіші гарантії захисту. Відповідно – більша увага до цих проблем і відповідальніше ставлення органів держави до їхнього вирішення», – зазначив Щербатюк.

Видання зазначає, що лише за останній місяць в Україні у порушеннях щодо захисту персональних даних звинуватили Міністерство освіти й науки, Державну адміністрація залізничного транспорту та Міністерство юстиції.

Як повідомляв УНІАН, 3 жовтня заступник генерального директора ДП «Інформаційний центр» Вадим Хоруженко заявив про рейдерське захоплення державних реєстрів.

За словами Хоруженка, мова йде про 18 втрачених держреєстрів, серед яких одним із основних є реєстр прав власності на нерухомість, крім того, дані про шлюби, народження, смерті. За слова Хоруженка, маючи такі дані, «нечисті на руку люди» можуть їх легко використати у своїх цілях, оскільки перевірити справжність документів через втрачений реєстр фактично неможливо.

Разом з тим, 3 жовтня на брифінгу міністр юстиції України Олена Лукаш заявила, що державні реєстри «не постраждали і є неушкодженими», оскільки жодні сторонні особи не мали до них доступу. Вона зазначила, що внаслідок несанкціонованого втручання в мережу реєстрів було зупинено маршрутизацію цих реєстрів.

4 жовтня в. о. генерального директора ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції (Держінформ’юст) Леонід Богданов заявив, що проблеми з доступом до державних реєстрів пов'язані із свідомо закладеними у програму недоробками. На запитання, чому перестали працювати реєстри, він відповів: «На наш погляд, це свідомо закладені в програму недоробки - це моя думка і думка моїх програмістів».

Коментуючи оприлюднений колективний лист співробітників ДП, які звинуватили його в блокуванні роботи центру, Богданов сказав, що «конфлікту з колективом немає», але «є ряд людей, яким з якоїсь причини дискомфортно». Він здивований листом. За словами Богданова, «один з його головних авторів - Вадим Хоруженко, який давав інтерв'ю, цього тижня перебуває у відпустці». Богданов також заявив, що деякі співробітники центру кажуть, що підписували не заяву, а «чистий аркуш».