Законопроєкт про відповідальність за публікацію даних з реєстрів не має жодного відношення до журналістів-розслідувачів. Про це в коментарі УНІАН сказала позафракційний народний депутат Юлія Яцик, яка є однією з авторів цього законопроєкту.
На запитання щодо резонансу, який виник довкола цього законопроєкту, і навіщо для журналістів-розслідувачів створюється ситуація з можливою кримінальною відповідальністю за їхні розслідування, депутат зазначила, що "незрозуміло, звідки взявся такий ажіотаж".
"Тому що цей законопроєкт взагалі не має жодного відношення до журналістів-викривачів, розслідувачів. Тому що він стосується посилення вже існуючої на цей час кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в державні електронні реєстри", - сказала Яцик.
Вона нагадала, що у 2021 році було ухвалено закон про електронні державні реєстри, яким вже було впроваджено дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність, зокрема за несанкціоноване втручання в електронні реєстри, зміну баз даних, створення шкідливого програмного забезпечення. Парламентар зауважила:
"Законом про доступ до публічної інформації вже існує певний алгоритм доступу до такої інформації, яка міститься в цих реєстрах. Тобто ви направляєте запит, сплачуєте якісь там символічні кошти і отримуєте цю інформацію. Це санкціонований доступ, визначений законом".
Водночас, додала вона, вже нині існуюча кримінальна відповідальність передбачає відповідальність, наприклад, за створення шкідливого програмного забезпечення, за допомогою якого входять в реєстр і змінюють там якусь інформацію.
Яцик підкреслила, що у законопроєкті йдеться про відповідальність саме за несанкціоноване поширення інформації, і така відповідальність існує і зараз.
"Журналіст у зв’язку зі своєю діяльність може поширювати", - сказала депутат.
Вона зазначила, що законопроєкт містить три основні моменти.
"Це запровадження спецсуб’єкта, тобто службової особи, яка має доступ до цих реєстрів, і шляхом зловживання своїм службовим становищем вчиняє певні злочини, які вже існують", - розповіла Яцик.
Крім того, посилюється відповідальність за незаконні дії у цій сфері на час воєнного стану, а також конкретизується, що таке дані електронних інформаційно-комунікаційних систем.
"Тобто мається на увазі, що це і є дані, в тому числі, електронних державних реєстрів", - сказала вона.
Яцик запевнила, що для журналістів, зокрема журналістів-розслідувачів "немає ніяких наслідків абсолютно".
"Вони здійснюють законну журналістську діяльність, вони мають доступ на підставі запиту інформації від будь-яких державних органів, доступ до електронних реєстрів і таке інше. Це публічні державні реєстри. Це ж не закриті якісь… Просто за порушення цієї процедури, яка вже існує, посилюється відповідальність", - пояснила парламентар.
На уточнення, чи може Яцик як автор законопроєкту сказати, що після ухвалення цього законопроєкту як закону у журналістів-розслідувачів не буде жодних перепон чи додаткових покарань в їхній роботі, вона сказала:
"Все, що існувало до цього часу, існуватиме в майбутньому, - воно не стосується звужень якихось. Якщо журналіст незаконно отримує якусь інформацію, то фактично він і не може її використовувати. Бо завтра людина звернеться за захистом честі, гідності і ділової репутації, і ви не зможете довести, яким шляхом ви отримали цю інформацію. І це вже зараз існує".
Так, за її словами, після набуття чинності цим законом для журналістів нічого не має змінитися в користуванні реєстрами та публікації інформації.
Законопроєкт про відповідальність за публікацію даних з реєстрів
Як повідомляв УНІАН, у Верховній Раді України підготували нову версію законопроєкту про відповідальність за публікацію даних з реєстрів. 2 грудня було надано порівняльну таблицю на його повторне друге читання.
У пояснювальній записці у першопочатковій версії законопроєкту зазначається, що його було розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.
Водночас "Центр протидії корупції" у своєму Telegram-каналі опублікував допис Bihus.Info, в якому йдеться про цей законопроєкт та заяву Медіаруху щодо нього, а також міститься заклик не голосувати за законопроєкт у його нинішньому вигляді.
"Уявіть, що журналістів-розслідувачів можуть увʼязнити на 8 років після сюжету про Куницького. Бо вказали, що, за нашими даними, нардеп виїхав за кордон. Чи отримати тюремний термін за оприлюднення списків прокурорів "з інвалідністю" після скандалу зі МСЕК", - йдеться у дописі і зазначається, що законопроєкт №10242 "саме це й передбачає".
Зауважується, що все це нагадує "спробу створити інструмент для переслідування журналістів, що розповідають про корупцію та зловживання владою".