93-річна киянка Олена Іллівна Лугова більш як місяць не здогадувалася, що в Україні почалась повномасштабна війна, а її рідне місто - Київ - обстрілюють ракетами. Рідні приховували це від неї, боячись, що через вік і хитке здоров'я жінка може не витримати це.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Олена Іллівна народилась в 1928 році і добре пам'ятає і репресії 1937 року, і Другу світову війну, і трагедію і Бабиному яру.
Жінка - кандидатка історичних наук, яка за свої проукраїнські наукові роботи під час СРСР піддавалася гонінням. Усі жахи, які довелося пережити у дитинстві, вона переповідала рідним.
Невістка - єдина родичка Олени Іллівни - боялася, що новину про ще одну війну її свекруха не витримає, тож вирішила це приховати.
"Коли почалася війна, вона була погана. Зараз вона рухається з паличкою, тоді взагалі не рухалася. Ми вирішили, накладати на це ще переживання, це буде надмірно", - запевняє невістка Надія.
Тож у будинку раптово "вийшла з ладу" техніка, а всім знайомим заборонили бодай словом згадувати про війну.
Тримати все в тайні вдавалося 33 дні, поки хтось не проговорився у телефонній розмові.
"Вона не видала цю подружку під жодними тортурами. Вона сказала нам з доглядальницею, що ми скоїли злочин, що її відлучили від інформації. Що це гріх", - каже жінка.
Тепер жінка слухає новини по кілька годин день і співає - у такий спосіб бореться з тугою і безсонням.
Киянка зізнається, єдине, про що шкодує - що не може боронити країну.
"З великим бажанням, якби я не була така стара, я і сліпа, і глуха, і ледве рухаюсь, але я хочу, щоб Україна стала незалежною державою", - каже жінка.
