Заяву про відставку Карабаня у порівнянні зі скаргою на нього ВРП розглянула "блискавично швидко" / Фото УНІАН

Вища рада правосуддя (ВРП) відправила суддю Печерського райсуду Києва Володимира Карабаня, що відомий низкою скандальних рішень, у почесну відставку.

Про це у Facebook повідомив експерт Реанімаційного пакета реформ Михайло Жернаков.

9 травня активісти звернулися до ВРП зі скаргою на Карабаня, бо той закрив адмінсправу доньки своєї колеги Анастасії Тарасюк щодо покарання за п’яне водіння.

Відео дня

Однак члени ради вирішили суддю відправити у почесну відставку. Жернаков підкреслює, що це дасть змогу судді зберегти своє суддівське звання і навіть претендувати на посади у судових органах.

Читайте такожЗ’їзд суддів не зміг обрати свого представника у КСУ

Крім того, Карабань буде на довічному грошовому утриманні у розмірі 100 тисяч гривень на місяць.

Експерт зауважує, що Карабань раніше також відзначився й іншими несправедливими рішеннями:

  • закрив півсотні адмінсправ, які стосувалися водіння у нетверезому стані; надав доступ ГПУ до телефону журналіста Івана Верстюка, котрий писав про доньку «діамантових прокурорів»;
  • повернув екс-нардепу Владиславу Каськіву паспорти;
  • не дозволяв арештовувати рахунки дружини судді Ємельянова у Ліхтенштейні тощо.

Жернаков зауважує, що заяву про відставку Карабаня у порівнянні зі скаргою на нього ВРП розглянула «блискавично швидко».

«Так само, як і справи понад 70% суддів Майдану. На їх розгляд ВРП не вистачило трьох років. В результаті їх просто закрили «за строками», і переважно більшість суддів Майдану тепер прекрасно далі судять нас із вами», – пояснив експерт.

Проблеми у ВРП

За змінами до Конституції у 2016 році змінився порядок формування ВРП. Тепер більшість членів ради призначаються суддями.

Так, з 21 члена ВРП десятьох обирають з-поміж суддів на з’їзді суддів, по двоє членів обирають з’їзди адвокатів, прокурорів і представників вишів, а також призначають парламент та президент. Також за посадою до складу ВРП входить і голова Верховного суду.

Підхід, коли більшість у суддівській раді становлять саме судді, є європейським стандартом, який мав би гарантувати незалежність суддів. Але в умовах ще неочищеної судової влади це створило ризики для несправедливих і політично мотивованих рішень.

Читайте такожСуд відібрав в учасника протестів під ОП Влада Сорда орден Хмельницького

Громадські активісти нарікають, що кандидати до ВРП не проходять перевірок на доброчесність чи професійність, фактично, єдиним критерієм відбору є лояльність.

5 травня Венеційська комісія оприлюднила терміновий висновок на законопроект №5068 про реформу головного суддівського органу країни - Вищої ради правосуддя (ВРП).

Провести дієву реформу ВРП Україна зобов'язалась і перед МВФ. Підписаний сторонами у червні 2020 року Меморандум передбачає прийняття нового закону про перевірку на доброчесність майбутніх членів ВРП незалежною комісією з міжнародними експертами у складі. Також новий закон мав би передбачити одноразову перевірку чинного складу ради з можливістю звільнення тих членів, які критеріям доброчесності не відповідають.

Такий закон, відповідно до Меморандуму, Україна мала прийняти ще до жовтня 2020 року, втім, лише в лютому 2021 відповідний законопроект було зареєстровано в парламенті. Ініціатором виступив президент.

Подача законопроекту Володимиром Зеленським була реакцією на невтішні результати роботи місії МВФ в Україні.

Вас також можуть зацікавити новини