З року в рік кількість осіб, що перебувають у складних життєвих обставинах, в Україні зростає. Люди, які до пандемії мали маленький нестабільний дохід, із початком карантину та, як наслідок, із закриттям чималої кількості малих підприємств, скороченням робочих місць, пунктів прийому вторинної сировини - опинилися на межі бідності.
За даними Державної служби статистики, рівень безробіття в Україні в кінці 2020 року вже перевищив 10 відсотків, а рівень зайнятості економічно активного населення у віці від 15 до 70 років склав трохи більше за 55 відсотків. Це офіційні дані, тоді як у реальності, за словами експертів, все набагато гірше.
Втрачаючи засоби до існування, не в змозі знайти додаткові джерела заробітку, люди дедалі частіше опиняються на вулиці.
Точними даними щодо актуальної кількості безпритульних в Україні не володіє ніхто. Приблизні цифри отримуються переважно від спеціалізованих соціальних закладів, що надають притулок. Проте кількість місць у таких установах у декілька разів менша за число потенційних відвідувачів. До того ж, деякі з таких закладів є платними, що також відсіює значну кількість безхатченків, які не мають змоги або не бажають розраховуватися.
За даними Міністерства соціальної політики, у 2019 році в Україні налічувалося близько 33 тисяч безпритульних, із яких 22 тисячі - перебували на обліку. Але вже через рік волонтери нарахували в Україні близько 200 тисяч таких осіб, про що свідчать дані журналістських розслідувань. Майже вдесятеро більше.
«Ми вже близько десятиріччя моніторимо соціальні трансформації в українському суспільстві. Якщо порівняти наявну ситуацію із допандемічними часами, можна впевнено констатувати, що світова коронакриза не грає на користь приверненню уваги до допомоги соціально незахищеним верствам як з боку суспільства, так і з боку держави. Ми відслідковуємо щоразу менше інформації про активності, пов’язані з захистом безпритульних», - констатував УНІАН погіршення ситуації із захистом осіб у складних життєвих обставинах директор громадської організації «Сучасні українські рейтингові системи» Роман Лазорко.
Подібні тенденції, у свою чергу, сприяють збільшенню соціальної напруги у суспільстві. Як свідчать дописи та коментарі у мережі Facebook, проблеми із соціально неприйнятною поведінкою безхатьків фіксуються дедалі частіше.
Агресивні безхатьки
Конфлікти із безпритульними людьми на вулицях, у транспорті, закладах громадського харчування та магазинах вже нікого не дивують. Часто-густо такі ситуації навіть не потраплять до новин – настільки звичними вони стали для громадян.
Наприклад, у кінці листопада 2020 року в одній з невеликих київських продуктових крамниць чоловік, схожий на безхатченка, крав товари з прилавку безпосередньо на очах у продавчині, не реагуючи на її крики. Як показано на відео з камери спостереження, що потрапило до мережі, продавчиня намагалася зупинити крадія та кликала на допомогу, але «відвоювати» назад неоплачений товар так і не змогла.
Інший випадок, що розійшовся у ЗМІ, трапився у 2019 році: у Волинській області безхатько напідпитку вкрав у місцевому секонд-хенді штани, через що на чотири місяці потрапив за ґрати.
В обох цих випадках безпритульні поводилися неввічливо, але життю працівників магазинів не погрожували. Проте буває й по-іншому. До прикладу, як писали місцеві видання, у 2018 році у сільському магазині Житомирської області безхатько погрожував продавчині фізичною розправою металевою палицею, аби отримати пляшку горілки та цигарки.
Коли безпритульний заходить до крамниці або кафе, починає красти та псувати товар, заважати відвідувачам (а це трапляється досить часто), у працівників закладу і охорони зазвичай є дуже мало часу на те, щоб відреагувати. Якщо вчасно не вжити заходів, зловмисник у кращому випадку просто утече, а у гіршому – комусь нашкодить. При цьому, важливо, щоб ужиті заходи відповідали можливій загрозі, були адекватними та не переходили межу, інакше скандал неминучий.
Суперечливий скандал
Наприклад, наприкінці січня 2021 року у магазині EVA в Житомирі стався прикрий інцидент. До Facebook потрапило коротке відео, зняте на телефон очевидців, як двоє охоронців силою виштовхують з крамниці безхатченка. При цьому, запис був дуже коротким, а причини інциденту – незрозумілі. В описі до відео було написано: «Не дали дідусю погрітися». Природньо, що це викликало безліч невдоволення серед користувачів мережі, які подекуди закликали бойкотувати магазини EVA, а про цей випадок написали усі житомирські ЗМІ. На форумах щодо захисту прав споживачів обговорення цього випадку не вщухало кілька тижнів. І чим більше про цей інцидент говорили, тим більшими подробицями він обростав.
Як пізніше пояснили в компанії «РУШ» (лінія магазинів EVA), метою постраждалого чоловіка було аж ніяк не бажання сховатися від холоду. А віком цей «дідусь» - близько 40 років.
«Він (безхатько – УНІАН) поводився не зовсім адекватно – користувався товарами магазину безоплатно і на власний розсуд, зокрема, почав використовувати балончики із дезодорантами для власних потреб, була спроба поцупити манікюрне приладдя. Щоб запобігти безладу та крадіжці в магазині, продавчиня зробила громадянину зауваження, а коли це не зупинило його, то, відповідно до інструкції, викликала охоронну фірму, передавши потенційного зловмисника у руки охоронців», - зазначається в офіційній позиції компанії «РУШ» щодо даного випадку.
При цьому, в компанії підкреслюють, що персонал магазину EVA не провокував і не чинив жодних протиправних дій, що могли б призвести до конфлікту, а охоронці, які потрапили на відео - є співробітниками не компанії «РУШ», а охоронної фірми «Венбест», яка надавала послуги з охорони магазинів мережі.
Охоронна компанія «Венбест» провела розслідування та виклала у мережі Facebook власне бачення ситуації. Як сказано у дописі, особа, зафіксована на відео, тероризувала усіх навколо, і у день інциденту було зафіксовано 10 викликів на неадекватну поведінку безхатченка у різних локаціях.
«До магазину EVA, де було зроблено відео, «дідусь» прийшов після того, як у сусідньому кафе забирав їжу безпосередньо з тарілок відвідувачів. Декілька тижнів до цього його затримали охоронці «Венбест» з ножем у магазині «Ашан» та поліція його відпустила. Через ряд подій, котрі пов’язані з поведінкою «дідуся», співробітники магазину EVA викликали охорону. Під відео у різних соціальних мережах є коментарі свідків, де вони дають оцінку поведінці «дідуся», - зазначила охоронна фірма у своєму дописі.
Зі словами охоронців погоджуються й інші житомиряни, яким доводилося стикатись із агресивною поведінкою безхатченка. Як виявилось, цей чоловік нерідко полюбляє заходити до магазинів і кафе, розташованих у центрі Житомира, та є своєрідною місцевою зіркою.
«Він досить часто проводить свій вільний час у центрі міста, біля того ж славнозвісного магазину EVA, і його усі добре знають. Він часто буває напідпитку, ходить із колонкою, гучно вмикає музику, що заважає людям на трамвайній зупинці, яка знаходиться поруч. Зі слів свідків, були навіть випадки, коли він їх обпльовував. З живого спілкування я не можу сказати, що він зла людина. Але переглядаючи відео за його участі з інших магазинів, заправок, очевидно, що проблема є», - підтвердив УНІАН громадський діяч та голова ГО «Захист та справедливість» Олександр Громов, який забажав розібратися у ситуації та знайшов безхатченка, аби поспілкуватися з ним наживо.
За його словами, звати безпритульного – Ярослав. Доля цього чоловіка та причини, які змусили його опинитися на вулиці, Громову не відомі, однак тепер через відсутність адекватної реакції з боку місцевої влади житомиряни змушені терпіти витівки людини, яка, безперечно, потребує допомоги, можливо навіть психіатричної.
«В Житомирі ми періодично стикаємось з проблемами із такими людьми, і чомусь скупчення цих людей завжди відбуваються в центрі міста. Раніше у нас в центрі завжди був свій так званий міський божевільний. Колись це була жінка, яка багато говорила, потім - відомий дід Андрій, колишній художник-дисидент. З часом цих людей розвелося досить багато… З боку місцевої влади, очевидно, приділяється недостатня увага до людей, які підпадають під категорію соціально незахищених, як цей Ярослав», - зауважив Громов.
При цьому, громадський діяч додав, що скандал довкола лінії магазинів EVA через ситуацію з побиттям безхатченка дещо перебільшений, а люди, які активно коментували опубліковане відео у соціальній мережі, навіть не намагалися знайти безхатька та допомогти йому, або хоча б розібратися у ситуації перед тим, як агресивно звинувачувати працівників магазину у безлюдяності.
«Подібні ситуації часто виникають у різних магазинах. Так, є питання до працівників охоронної фірми, які дійсно себе повели некоректно. Але працівники EVA не порушували ніякого регламенту… Коли ця ситуація відбулася, я так і відповідав активним коментаторам, що зараз вони усі роблять гучні заяви, але вже завтра усі вони про цього Ярослава забудуть. Так і відбулося: жоден з тих, хто робив популістичні заклики не зробив нічого для того, щоб хоч якось цьому безхатьку допомогти. На жаль, це черговий індикатор, який підтверджує рівень байдужості нашого суспільства, відсутності свідомості і прагнення об’єктивно розбиратися у тому чи іншому питанні. Ми вже звикли зневажати і ображати один одного, використовуючи соціальні мережі», - підсумував Громов.
Як би там не було, людський фактор та втома від постійних витівок Ярослава, на які посилаються охоронці, що фігурують у скандалі – слабке виправдання агресивним діям. З цим погоджується також компанія «Венбест». Наразі хлопці з відео звільнені з охоронної фірми, і проти них розпочате кримінальне провадження. Однак, загалом, уся ця ситуація викликає суперечливу реакцію.
Правова та етична сторона питання
Тож які дії варто вживати працівникам магазинів, ресторанів та будь-яких інших громадських закладів у випадку, якщо безпритульний має намір вчинити протиправні дії? Зважаючи на зростання кількості безхатьків та бажання деяких з них у будь-який спосіб привернути до себе увагу, громадянам варто розуміти, яким чином захистити себе та, у той же час, не перейти межу людяності і, зрештою, не стати фігурантом судової тяганини.
«Проблема забезпечення охорони у торгівельних мережах і застосування надмірної сили до відвідувачів магазинів у разі порушення порядку, на жаль, має розповсюджений характер. В першу чергу, необхідно проводити роз’яснювальну роботу з персоналом, як правильно поводитись з особами, які вчиняють протиправні дії, особливо, якщо ті знаходяться у неконтактному стані. По-друге, треба мати чітку інструкцію дій кожного працівника. І по-третє, необхідно пам’ятати, що застосування заходів фізичного впливу допустиме лише в крайніх випадках, а тому до особи, яка не чинить протиправних дій, не створює загрозу завдання шкоди майну чи здоров’ю інших людей, такі заходи категорично не можна застосовувати», - зазначила у коментарі УНІАН керівник київського офісу адвокатського об’єднання Matviyiv&Partners Юлія Лукошкіна.
За її словами, у випадку, якщо безхатько поводиться некоректно, співробітнику закладу спочатку необхідно встановити контакт та, не провокуючи особу, попросити її покинути приміщення або припинити вчиняти протиправні дії. У разі відмови покинути приміщення викликати охорону. Якщо ж особа не реагує на прохання та вимоги працівників закладу і охорони, продовжує вчинювати протиправні дії, завдає шкоду або ж становить небезпеку для себе та інших осіб, в такому разі одразу необхідно викликати поліцію.
При цьому, слід звернути увагу, що власники торговельних мереж несуть кримінальну відповідальність у разі застосування надмірної сили до відвідувачів (ст.127 КК України, яка передбачає катування, умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, групою осіб і карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років).
До чого тут держава
Питання загострення конфліктів та соціальної напруги на тлі збільшення кількості безпритульних осіб – це наслідок системної економічної та соціально-політичної кризи, що призвела до розшарування населення.
Варто розуміти, що життя на вулиці – не завжди є власним вибором осіб, які там опинилися. Серед основних причин, що призводять до втрати даху над головою, експерти називають дуже різні проблеми, починаючи з алкоголізму, сирітства та позбавлення волі, і закінчуючи втратою житла через незаконні операції з нерухомістю, втратою роботи та навіть заборгованістю з оплати комунальних послуг.
Коли людина з тих чи інших причин опиняється на вулиці, її світогляд кардинально змінюється, як змінюється й сприйняття соціально допустимої поведінки. Тому допоки в Україні питання зростаючого безробіття та відсутності адекватної допомоги соціально вразливим верствам населення залишатиметься невирішеним, суспільство продовжуватиме тонути у конфліктах по типу тих, що описані вище.
«Такий тренд (збільшення кількості безхатченків – УНІАН) може свідчити про відсутність достатнього фінансування і достатніх активностей з боку держави і громади. Чи є це проблемою для суспільства? Думаю, так. Подальша відсутність широкої організованої та всепокриваючої допомоги людям без житла може накопичуватись непомітно, але згодом, навіть у якийсь короткий час, мати вже видимі неконтрольовані наслідки. Які саме – важко передбачити, але дуже не хотілося б, щоб це були масові загрози здоров’ю і життю при різкому падінні температури, переповнені пункти соцдопомоги у кризові часи, чи, скажімо, серйозний вплив на інфраструктури міст при закритті незаселених територій, звалищ, пунктів харчування тощо», - розмірковує директор ГО«Сучасні українські рейтингові системи» Роман Лазорко.
У розвинених країнах Європи державні представники та приватні фонди системно співпрацюють із малозабезпеченими людьми. Це системна робота, яка забезпечує повний контроль над проблемами безхатченків, всебічна допомога знедоленим, в тому числі психологічна, і навіть спроби їх реінтеграції у суспільство. Як наслідок, випадки повернення до здорового та плідного життя у цих країнах не є поодинокими.
Маємо надію, що одного дня зможемо спостерігати такі ж процеси і в Україні, а не лише чути про почастішання соціальних конфліктів між суспільством і безхатченками та жахатись через щорічне збільшення прошарку знедолених.
Тетяна Стежар
