Ці неповні дві доби, коли всі любителі футболу й навіть "випадкові перехожі" з нетерпінням моніторили новини з думками "ну що там ці 12 крутих хлопців на проекті будуть робити далі" вже пора занести в підручники історії. Охрестити можна як "Квітнева недореволюція" чи "Оголошення анафеми багатим топ-клубам". Хай там що, але емоції вже потихеньку вщухають. Настав час структурувати й розкласти по поличках цей хаотичний набір подій.

19 квітня о першій годині ночі президент мадридського "Реала" Флорентіно Перес офіційно оголосив про створення Європейської Суперліги. 12 топ-команд розмістили у себе на сайтах відповідні заяви. Це стало точкою відліку. На ранок 19 числа в пресі почали фігурувати космічні прибутки, які може принести ця ідея, вже називалися назви компаній, які готові кредитувати проект тощо. А коли пан Флорентіно казав, що вони зможуть створити навіть свій власний чемпіонат світу - здавалося, що ці "бунтарі" дійсно серйозно налаштовані. Проте 20 квітня о 20:45 почали ширитися чутки (які швидко підтвердилися) про вихід клубів АПЛ з Суперліги. У цей короткий проміжок часу між ніччю понеділка та вечором вівторка вмістилася ціла епопея. Суспільне засудження публічних осіб, акції протесту вболівальників, погрози УЄФА, виступи політиків, зміна формату Ліги чемпіонів та підвищення бонусів за участь в ній і ще багато чого.

І ось тут починається найцікавіше: що це було? Спланований блеф топ-клубів, щоб таким ультиматумом вибити собі преференції від УЄФА? Чи дійсно недолуга спроба перевороту, яка через відсутність підготовки ганебно провалилася ?

Якщо це другий сценарій - то лише уявіть наскільки некомпетентні люди керують найбагатшими клубами світу. Якщо це все ж таки був нахабний блеф з метою шантажу - то президенти команд ризикують піти у відставку та потрапити під санкції УЄФА. Простіше кажучи, навряд чи вони погодилися б брати участь в тому, де гра не варта свічок.

Але точно ми знаємо наступні речі:

1) Президенти "Реала" та "Ювентуса" презентували максимально сирий проект, який не мав контраргументів на реакцію УЄФА;

2) Приказка "Поспішили - людей насмішили" працює точно. Не поставити до відома заздалегідь тренерів, гравців, фанатів - це була фатальна помилка. Обурені маси забезпечили все, щоб цей турнір сприймався як токсичний.

Це все нагадує повстання декабристів в царській Росії. Ті теж написали в таємниці план проекту, толком не пояснили навіть соратникам, обрали невідповідний момент і внаслідок хтось в останній момент відмовився, хтось у вирішальний момент "увімкнув задню передачу", а у когось не витримали нерви.

УЄФА зміг задавити бунт і показати наскільки він компетентний. Ця організація більш структурована, її вплив з роками лише набирав потужності. Звісно, скептики скажуть, що "УЄФА - мафія і забруднений корупцією". І вони будуть мати рацію. Але є й інший бік медалі. Має існувати хоча б один орган, який представляє інтереси менших клубів. І кращого поки що немає, а отже з двох зол треба вибирати менше.

Створення Суперліги - еволюційна річ, яка була неминуча. Все до цього йшло і мало трапитися у найближчі десятиліття. Але еволюційним шляхом. Без ультиматумів та радикальних революцій. І все це було б поступово. Суперліга мала право на життя і могла б виникнути під патронатом УЄФА. Проте цей недолугий "Квітневий переворот" поставив під питання довіру до тих прізвищ, яких всі знають як власників найбагатших європейських клубів.

Чому ідея створення Суперліги провалилася ? Тому що як виявилось, навіть топ-продукт треба продавати, а не "впарювати". Обмаль презентацій, нуль діалогу та піару призвели до того, що УЄФА виграв банальним криком "Змії!!!".

Ну а хто в цій ситуації показав себе наймудрішим - так це клуби німецької Бундесліги. Поки всі бігали й метушилися з Суперлігою - німецькі команди сиділи в гармонії та спокої ніби пізнали дзен. Вони створили свою культуру футболу і виявилися настільки самодостатніми та консолідованими, що спокуси великих грошей їх не торкнулися.

Артем Будрін, спортивний оглядач УНІАН

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram