"Шлях кохання" в Італії знову відкривають для туристів / фото ua.depositphotos.com

Пішохідна стежка Чінкве-Терре (Cinque Terre) в Італії, що дістала назву "Шлях кохання" (Via dell'Amore) і титул найромантичнішого маршруту в світі, знову відкриється для туристів із 27 липня 2024 року – через 12 років після зсуву ґрунту у вересні 2012 року, внаслідок якого постраждало четверо австралійських туристів.

Як пише BBC, 800-метрова пішохідна доріжка, прорізана на крутих скелях із захопливим краєвидом на Лігурійське море, до закриття у 2012 році була однією з найпопулярніших ділянок 130-кілометрової мережі стежок, що перетинають "п'ять земель", що власне й дали назву Чінкве-Терре, і з'єднують різнокольорові середньовічні селища Ріомаджоре і Манарола.

За іронією долі, ніхто ніколи не планував будувати "Шлях кохання". Це сьогодні "вертикальні" села Ріомаджоре і Манарола на величних скелях з будинками, розташованими прямо один на одному, як кульки морозива, приваблюють мільйони іноземних туристів. Але спочатку це були прості поселення хліборобів-мореплавців, з'єднані лише стародавньою стежкою через прямовисну вершину, яку було так важко перетнути, що два ізольовані крихітні селища навіть розмовляли різними діалектами.

Відео дня

Але під час будівництва залізниці між містами Генуя і Спеція наприкінці XIX століття в цих скелях було вирубано ділянки кам'яної стежки для робітників і віслюків, які перевозили матеріали і вибухівку для риття залізничних тунелів. Незабаром місцеві жителі обох селищ вирішили використати ситуацію на свою користь.

"Вони побачили цю ділянку залізниці з боку Ріомаджоре та іншу ділянку з боку Манароли і поставили собі питання: "Чому б нам не створити сполучення?". Будівництво нової пішохідної доріжки почалося 1920 року і завершилося приблизно через 11 років. Мій дідусь Бріціо Бонаніні був одним із тих, хто його побудував. І я так пишаюся цим", – розповіла нинішній мер Ріомаджоре Фабриція Пекунія.

Однак уже незабаром ця плоска і легка для проходження стежка з млосним краєвидом на море на заході сонця і вражаючі скелі над хвилями, що розбиваються приблизно на 30 метрів нижче, стала ідеальним і практичним рішенням для нічного побачення неподалік від середньовічних центрів селищ. Потім анонімний писака написав на кам'яній стіні "Via dell'Amore", тим самим надавши стежці романтичну назву. П'ятдесят років по тому, в 1970-х роках, місцева влада підхопила ідею і встановила лавки, присвячені міфологічним фігурам пристрасті – від Купідона до Ероса.

Єдина заковика: "Шлях кохання" був побудований на крутому схилі гори в регіоні, де часто трапляються зсуви.

"Це явно небезпечний район – дуже красивий район, тому що він розташований на морі – але очевидно небезпечний. Це не збіг, що первісна стародавня стежка була побудована над горою, а не збоку. Зрізання основи схилу неминуче призводить до обвалення", – пояснив геолог з Університету Генуї Франческо Фаччіні.

Весь Чинкве-Терре – це штучна гра з природою. "Це були землі "героїчного виноградарства". Землі суворого і небезпечного землеробства. Чоловіки і жінки працювали на дуже вузьких стежках уздовж непрохідних схилів, і нещасні випадки не були рідкістю", – каже геолог Доменіко Калькатерра з Неаполітанського університету.

Упродовж століть місцеві жителі будували сухі кам'яні стіни, що підтримують тераси, де вирощували оливкові дерева і виноградники. "Це унікальний пейзаж. Він вертикальний, зі 130 км стежок, прокладених людьми, які перетворили гори, щоб обробляти їх і вижити", – додає президентка національного парку Чінкве-Терре Донателла Б'янкі.

З появою туризму в 1950-х роках сільське господарство в цьому районі було закинуте, а доглядом за кам'яними стінами нехтували, в той час як зміна клімату поступово призводила до того, що така сама кількість щорічних дощів концентрувалася в меншій кількості сильніших штормів. Остаточно стежку "добили" два роки зсувів ґрунту і сильних повеней у період з 2011 до 2012 роки, що в підсумку обернулося трагедією. Після цього влада нарешті задумалася над безпекою, однак, щоб знову відкрити 800-метрову доріжку, знадобилося цілих 12 років.

"Ви бачили Лігурію? Це вузький регіон, що круто піднімається над морем. Нам довелося приборкати всю гору і переконатися, що все в цілковитій безпеці", – пояснила міністр туризму Італії Даніела Сантанче.

"Це обійшлося загалом у 22 мільйони євро", – додала мер Ріомаджоре Фабриція Пекунія.

Як відвідати Чінкве-Терре

"П'ять земель" Чінкве-Терре – Монтероссо-аль-Маре, Вернаццо, Корнілья, Манарола і Ріомаджоре – розташовані на території національного парку Чінкве-Терре, внесеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і переплетені 48 стежками різної інтенсивності.

Найзручніший спосіб дослідити їх – поїзди Cinque Terre Express, які ходять кожні 20 хвилин і провозять туристів через усі п'ять сіл. Крім того, ці населені пункти можна відвідати на поромі.

Також цей нацпарк можна обійти пішки, роблячи зупинки, щоб скуштувати місцеві делікатеси, як-от тарілки пасти з соусом песто, лігурійську фокаччу та сардини. Чотири стежки парку доступні для людей з обмеженими можливостями.

Відвідувачі зможуть знову пройти "Шляхом кохання", починаючи з 27 липня, забронювавши квиток онлайн або придбавши його в квиткових касах парку. На стежку буде допущено максимум 400 осіб на годину – це нова політика, спрямована на обмеження переповненості.

Наступного року влада обіцяє відкрити невеликий амфітеатр на стежці, де можна буде проводити повноцінні весільні церемонії, проте камерні весілля з невеликою кількістю гостей і без застіль дозволені вже починаючи з цього літа.

Як повідомляв УНІАН, раніше в Італії відкрився найвищий в Європі пішохідний підвісний міст – висота тибетського мосту між селами Селлано і Монтесанто становить 175 метрів над прірвою.

Вас також можуть зацікавити новини:

Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.