У Варшаві заговорили про доцільність перехоплення російських "Шахедів" і ракет над українською територією – на думку аналітиків Defense Express, це можливо, але треба вирішити низку питань, зокрема щодо уникнення "вогню по своїх".
Як пише Defense Express, політично рішення навряд чи буде масовим серед усіх членів НАТО чи ЄС. Водночас технічно — обмежені місії з участю окремих держав (наприклад Великої Британії, Франції, Німеччини) виглядають реалістичнішими.
Йдеться, що ідея перехоплення російських дронів і ракет ще над територією України виникла у 2022 році у відповідь на заклики "закрийте небо". Після інцидентів з атакою дронів на територію Польщі дискусія відновилась — зокрема міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що над цим "варто подумати", підкресливши необхідність узгодження рішень із союзниками в НАТО або ЄС. На думку аналітиків, остаточне рішення — перш за все політичне, і ймовірність його прийняття всіма членами альянсу залишається мінімальною. Натомість ініціатива, яка йтиме від обмеженого кола країн з реальними можливостями, має набагато вищі шанси на реалізацію.
Якщо відкинути наземні комплекси ППО та варіант розміщення винищувачів на українських аеродромах, залишається практично один робочий сценарій — повітряні патрулі, які вилітають із баз східного флангу НАТО. На практиці це означає розміщення F-16, F-35, Rafale, Eurofighter на польських чи інших прикордонних аеродромах і виконання патрульних вильотів у межах ефективної дальності.
Приклади вже існуючих розміщень підтверджують, що логістичних перешкод небагато: у Польщі постійно діє місія повітряного патрулювання НАТО, і на її авіабазах регулярно базуються винищувачі різних країн. Так, на 23-й авіабазі під Варшавою (Мінськ-Мазовецький) у серпні базувалися німецькі Eurofighter; від цієї точки винищувачі можуть опинитися над Волинською областю України приблизно за 15 хвилин без форсажу.
Ключові технічні параметри тут — ефективна дальність патрулювання, тривалість вильоту і наявність засобів далекого радіолокаційного виявлення (AWACS), які можуть "освітлювати" повітряний простір з території Польщі. Час патрулювання — до кількох годин, залежно від типу літака й профілю польоту — визначатиме, над якими районами України такі польоти можуть відбуватися.
Найважливіша технічна й одночасно операційна проблема — погодження дій між партнерами та українською стороною, щоб максимально виключити ризики "вогню по своїм". Практичне рішення — створення зони, де діятимуть виключно винищувачі партнерів, а для ЗСУ буде встановлена заборона власних засобів ураження в цій зоні (умовна "безполітна та беззенітна" зона для українських систем у визначених районах). Це дозволить знизити ризик "дружнього вогню", але водночас значно обмежить площі, на яких партнери зможуть патрулювати й діяти.
"Необхідно вирішити ключову проблему… Це погодженість дій між партнерами та Україною з метою унеможливлення "вогню по своїх". І це, з огляду на все, можливо вирішити створенням безполітної та беззенітної зони для ЗСУ, в якій будуть діяти лише винищувачі європейських країн", - йдеться у публікації.
Отже реальні зони патрулювання будуть досить обмежені — не варто розглядати їх як покриття цілих областей України. Навіть у оптимістичному сценарії масштаби такого перехоплення будуть локальними й спрямованими на прикордонні райони.
Заява Сікорського щодо збиття російських ракет та дронів
Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що Заходу варто подумати про те, щоб збивати дрони та ракети РФ у повітряному просторі України. Очільник дипломатичного відомства зазначив це на тлі обговорення вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі. Водночас він додав, що таке рішення Польща не може прийняти самостійно - лише разом з союзниками.
