Так званих біженців з тимчасово окупованих частин Донбасу, евакуацією яких зайнялася Росія, не скрізь чекає теплий прийом. Тамтешніх жителів відправляють не в Москву і Петербург, а в Башкортостан і Татарстан.
Про це написав на своїй сторінці в соцмережі історик Павло Подобєд. Він зазначив, що не для всіх евакуйованих Ростов стане кінцевою точкою, багатьох повезуть далі, і зовсім не в благополучні регіони РФ.
"Схоже, що "витіснення російськомовних в Росії" не просто бажане для Москви, а вкрай необхідне для багатьох регіонів РФ, де відчуваються серйозні демографічні проблеми, зафіксовані під час недавнього перепису населення", - написав фахівець.
Він повідомив, що російські оглядачі неодноразово відзначали, що больовими точками для РФ крім Північного Кавказу залишаються ще кілька суб'єктів в європейській частині Федерації. Це перш за все Татарстан і Башкортостан.
"Навіть з урахуванням іммігрантів, які прибули в Татарстан з російських регіонів, чисельність росіян продовжує скорочуватися, а тюрків-мусульман рости", - зазначив експерт.
Точно така ж ситуація спостерігається і в Башкортостані.
Після того, як керівництву республік оголосили, що туди приїдуть біженці, місцеві жителі трохи напружилися, оскільки вони не хочуть бачити тут російськомовне населення на постійній основі. Багато хто поставив в'їжджаючим певні умови.
У мережі з'явилися певні маніфести. "Башкортостан та інші національні республіки не повинні бути пріоритетним місцем для розселення російських біженців, щоб це не заклало нові міни уповільненої дії вже на майбутнє. І для самих російських біженців, і для російського народу в цілому буде краще, щоб їх розселяли на порожніх землях насамперед Центрального Федерального округу і Північно-західного", - так звучать заяви в мережі.
"Важливими напрямками переселення є тюркські республіки Поволжя (із суміжними районами, такими як Кувандицький і Гайський райони Оренбурзької області, де Москва має намір за всяку ціну утримати російську більшість) і території за Полярним колом (Мурманська і Архангельська області, Красноярський край", - повідомив експерт.
У Татарстані особливо не хочуть ще більшого впровадження російської мови, а навпаки народ виходить на поодинокі пікети проти політики русифікації. Зокрема, активісти татарської молодіжної організації "Азатлик" закликають повернути татарську мову в школи (звідки її витіснили в 2018) і дозволити відкрити хоча б один національний університет для 5-мільйонного татарського народу.
Люди виступають проти утиску татарської мови. Таким чином можна говорити, що українців з Донбасу відправляють в регіони, де утискають корінні народи, зазначив історик.
