Тактика концентрованих ударів великими масами військ на вузькому напрямку, яку українському командуванню нав'язував Пентагон перед контрнаступом, по суті і є кривавий "м'ясний штурм". Таку думку висловив військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов у коментарі "Фокусу".
"Якби ми пішли в лобову атаку, як цього хотіли партнери, це був би м'ясний штурм. Треба віддати належне Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, що він не погодився на м'ясорубку", — вважає експерт.
На думку Жданова, механізована атака в лоб на укріплені російські позиції в умови дефіциту зброї і майже без підтримки авіації призвела б до величезних втрат. Саме тому український Генштаб обрав більш обережну тактику.
"Правильно на цю тему висловився генерал Бен Ходжес. Він сказав, що американська армія — зразок армії НАТО - ніколи б не почала наступальні дії без переваги в повітрі. А Washington Post намагається поставити нам в докір, що ми не погодилися йти на м'ясний штурм без броні, далекобійних ракет і авіації", — додає експерт.
Капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко в свою чергу зазначає, що деякі претензії Пентагону все ж справедливі. Зокрема в тому, що стосується концентрації зусиль на якомусь одному напрямку.
"РФ на початку повномасштабного вторгнення атакувала нас по всьому периметру, потім зрозуміла, що сил не вистачає, і сконцентрувала їх на Сході, закріпилася на Півдні. Можливо, справедливо було діяти аналогічно", - зазначає він.
Також Риженко критикує українське командування за занадто довге відкладання контрнаступу, через що Росія отримала час на підготовку.
"Очікували початок у квітні або травні. РФ скористалася часом, щоб поставити міни", — говорить він і додає, що бравурні реляції про швидку перемогу, що звучали перед початком літньої кампанії, теж були помилкою.
Пентагон критикує українську тактику
Як писав УНІАН, напередодні Washington Post опублікувала велику статтю, присвячену невдалому літньому контрнаступу ЗСУ. Серед іншого в ній розповідається, що Пентагон розраховував, що ВСУ застосує тактику "загальновійськового бою", що передбачає одночасні дії розвідки, артилерії, бронетехніки, піхоти та авіації. Однак українці діяли тактикою малих піхотних груп.
Також Пентагон наполягав, що українці повинні зосередити свої зусилля на якомусь одному напрямку - найкраще на спробі прорватися до Мелітополя і розрізати російський фронт на дві частини. Але замість цього українське командування влаштувало наступ на трьох напрямках відразу - на Бердянськ, на Мелітополь і на Бахмут.
