Т-72Б3 - наймасовіший танк армії РФ, який, станом на 2021 рік, складав 53% всього танкового парку стройових машин - з 3330 танків, 1770 одиниць були саме Т-72Б3.
По суті цей танк є лише модернізацією радянського Т-72, який був прийнятий на озброєння у 1973 році, як дешевша та значно простіша альтернатива харківському Т-64.
Через відсутність цілого ряду систем, які були встановленні на Т-64 та Т-80, реальна бойова ефективність Т-72 була значно нижчою. А через те, що Т-72 був наймасовішим то в СРСР, а згодом РФ постійно намагались довести його бойові можливості до адекватного рівня шляхом модернізацій, остання з яких і отримала назву Т-72Б3.
Можливості Т-72Б3 на папері
Шляхи модернізації існуючих радянських танків доволі обмежені через конструктивні особливості. І всі роботи з ними проходять лише у доволі обмежених напрямах, які стосуються оновлення динамічного захисту, цифровізації радіозв’язку, оновлення системи управління вогнем та форсування двигуна для компенсації збільшеної ваги.
І такий перелік значно менший, ніж, для порівняння, в абстрактного німецького Leopard 2, в якому за час існування була перероблена башта, замінена гармата, проведена повна цифровізація всіх систем та декілька разів оновлена система управління вогнем.
Більше того, російська модернізація Т-72Б3 у РФ, яка почалась ще у 2010-х роках стала намаганням банально наздогнати 30-річне відставання від танкових технологій у країнах НАТО.
Наприклад, однією з головних особливостей Т-72Б3 є встановлення тепловізійного прицілу. Те що у Leopard 2 було зроблено ще на рівні 80-х років. Цей приціл під назвою "Сосна-У" офіційно закуповувався у Білорусі, але його основні компоненти виготовлені французькою компанією Thales. Яка, до речі, продовжувала постачання тепловізійних матриць і після 2014 року.
Також у Т-72Б3 були інтегрована нова система керування вогнем, яка отримала датчик вітру та балістичний обчислювач. Старі радянські радіостанції були замінені на цифрові, а також встановлено новий динамічний захист, спочатку "Контракт-5", потім "Реликт". А підвищену вагу з 44,5 т. у Т-72Б до 46,5 т. у Т-72Б3 скомпенсовані спочатку форсуванням двигуна до 840, а потім до 1130 к.с.
Цікаво, що ще на початку 2010-х років Т-72Б3 називали бюджетним рішенням для того, щоб не витрачати кошти перед повноцінним оновленням всього бронетанкового парку на "Армати". Але через 10 років про це у РФ наполегливо забули і все голосніше кричать про "абсолютну аналоговнетность" Т-72Б3.
Бойова оцінка Т-72Б3
З Т-72Б3 Збройні Сили України знайомі ще з 2014 року і попри всю "аналоговнетність" вправно його нищили ще без всяких Javelin та NLAW.
А з 24 лютого 2022 року питання відривання башт Т-72Б3 у ЗСУ було поставлено на конвеєр. Більше того, достатньо велика кількість цих машин була захоплена українськими бійцями у якості трофеїв і у мережі вже достатньо детальних оглядів Т-72Б3 від наших танкістів.
В них фахівці відмічають абсолютну відсутність ергономіки, технологічні вади та ненадійність систем. Навіть хвалений рашистами приціл "Сосна-У" виявився у реальних умовах лише коштовним металобрухтом.
І все це помножується на двигун В-92С2Ф, який після багатьох ітерацій турбіною "надули" до 1130 к.с. з початкових 500 к.с. у двигуні В-2, того самого, який встановлювався ще на легендарний харківський Т-34.
Це призвело до таких явищ, як "турбояма", коли паливо ще не встигає згорати та двигун починає диміти, як паровоз. Це призводить до зменшення ресурсу, перегрівання та впливає на загальну ненадійність.
Характеристики Т-72Б3 (на папері)
- Екіпаж: 3 людини
- Калібр гармати: 125 мм
- Вага: 46,5 т
- Потужність двигуна: 1130 к. с.
