Окупаційна російська "влада" в Криму сформувала інфраструктуру для повного циклу підготовки фахівців для військ безпілотних систем. Російські ЗМІ повідомляють про створення на півострові масштабного навчального центру для операторів БпЛА, який називають найбільшим серед регіонів Росії.
Борис Бабін, експерт Асоціації реінтеграції Криму наголошує, що процес охоплює як мілітаризацію молоді через "курси, тренінги, школи" у співпраці з коледжами та університетами, так і навчання діючих військовослужбовців на численних кримських полігонах.
Детально про мілітаризацію кримської молоді, російську пропаганду, роль півострова та реальність можливого підсилення окупаційної армії УНІАН поговорив з Андрієм Риженком, капітаном 1 рангу запасу, заступником начальника штабу Військово-морських сил Збройних сил України (2004-2020 рр.)
Наскільки створення в окупованому Криму повного циклу підготовки операторів БпЛА може посилити здатність Росії здійснювати дронові атаки проти України? І коли може реально збільшитися кількість таких атак?
Зараз багато розмовляють про морські дрони в Росії. Вони їх роблять на багатьох підприємствах. Я так розумію, це державна політика зараз. Вони нічого не робили до початку агресії, але коли побачили, що це ефективно, просто скопіювали з нас. І це не вперше.
Це погано, тому що не треба після першої вдалої атаки або операції повністю демонструвати це противнику. Це була наша хвороба: щось вийшло – і ми зразу викладаємо відео. Особливо це стосується операції "Павутина" - не зовсім зрозуміло, навіщо це робити, як і після вибуху на Кримському посту. Ворог бачить усе і робить те саме - повністю повторює наші дії.
Ті завдання, які ми виконуємо дронами, фактично замінюючи нестачу протикорабельних ракет, - для них не є критичними. У них достатньо крилатих і балістичних ракет, а також дронів, щоб бити по Одесі, Миколаєву, Південному. На жаль, у них цього добра вистачає. Відверто кажучи, у багатьох випадках це набагато ефективніше, ніж удари морськими дронами.
Ми використовуємо їх лише через те, що у нас немає протикорабельних ракет, і спираємося на самовпевненість ворога: вони вважають себе другою армією світу, але насправді до такого протистояння не готові. Попри безліч заходів, які вони провели, - встановлення кулеметів, артсистем, радарів, приладів нічного бачення, - усе одно удари цих дронів залишаються для них складною проблемою.
Основне завдання, під яке ми розробляли ці дрони - удари по надводних кораблях, але для противника воно не є актуальним. Замість цього вони можуть використовувати дрони для ударів по морській інфраструктурі та портах.
У них нібито розробляються дрони "Скорлупа", які працюють як носії FPV-дронів. Вони підлітають до узбережжя, після чого FPV-дрони завдають удари. Вони не несуть багато вибухівки, але можуть дуже точно її доставити. І вони керуються через оптоволокно.
Їх можуть використовувати для блокування виходів із портів, ударів по інфраструктурі або перекриття нинішніх "коридорів".
Я думаю, що якимось чином вони можуть бити по суднах навіть в межах територіальних вод Болгарії та Румунії. При цьому ніхто не зможе визначити, кому належить цей дрон. Вони просто будуть казати, що це український дрон, який збився з курсу. Це ми бачили багато разів. Тобто завдання лише диверсійні. Знищувати у нас немає чого.
Чи не стикнеться Росія з якимись проблемами у побудові дронів?
У Росії є дві серйозні проблеми. Перша - це двигуни, а друга - це система, як керувати цим дроном. Раніше вони на дрони ставили "Старлінки", але зараз ця технологія для них фактично недоступна.
"Скорлупа" фактично скопійована з "Магури" і теж спиралася на "Старлінк" або дуже схожу систему. Без супутникової навігації вони не зможуть ефективно керувати дроном на великі відстані, і це залишається серйозною проблемою.
Вони використовують ці дрони і для ударних, і для нібито пошуково-рятувальних місій. Вони хочуть їх використати на Північному морському шляху.
Щоб це мало суттєвий вплив на мілітаризацію Криму - навряд. Там є значно небезпечніші військові об’єкти як для України, так і для всіх країн Чорного моря. Наприклад, вони можуть відновити радянські ядерні сховища, яких там багато, або привезти туди боєприпаси з Новоросійська, що становитиме значно більшу загрозу.
Будь-який російський корабель, починаючи від ракетного катера, може нести цей боєприпас. Включаючи, до речі, вертольоти, літаки, морську авіацію.
Тому цей центр - радше політичний трюк, аніж реальна загроза. Я б не дуже звертав на це увагу.
Росія робить ставку саме на Крим як центр підготовки фахівців безпілотних систем, бо це пов’язано, умовно, з географічним розташуванням?
А де їм робить цей центр? Крим - це півострів, там море поруч. Якщо робити щось погане Україні, то Крим - це найкраще місце з точки зору розташування сил. Там є інфраструктура у них, вони можуть здійснювати підготовку і застосування засобів безпосередньо з Криму.
Від Севастополя до Одеси - 145 морських миль, тобто менше ніж 280 кілометрів. Це дальність застосування оперативно-тактичного дрона, як морського, так і повітряного. А якщо брати, наприклад, північне узбережжя Криму, то там ще ближче.
А концентрація такої інфраструктури в Криму робить її потенційною військовою ціллю? І наскільки вразливою є ця інфраструктура з військової точки зору, і чи змінює її поява стратегічну роль Криму у війні? Чи він уже давно перетворений на військову базу, і це не новина?
Стратегічна роль не змінюється. Він і далі залишається бастіоном військово-морських сил. У них там достатньо ракет. У них там знаходиться щонайменше чотири різні ракетні системи, якими вони атакують Україну. Це "Бал", "Бастіон", "Калібр" і ракета Х-35. Плюс ще "Іскандер" як п'ята система. Тобто там ракет напхано дуже багато, авіації дуже багато. Там стартують безпілотні системи.
Тому казати, що ситуація там трагічна, не варто. Нова спроможність - так, за нею треба слідкувати, бо вона має характер саботажу, диверсії. І вона буде спрямована проти наших цивільних структур.
А які довгострокові наслідки мілітаризації Криму для безпеки Чорноморського регіону? І що треба робити Україні вже зараз, щоб зменшити чи нівелювати такі ризики?
Наслідки і для України, і для регіону дуже великі. Крим завжди розглядався як база проєкції сили на Середземне море, Північну Африку, Атлантику і Близький Схід.
Україні слід розвивати сили, які не допустять активного розгортання противника на ключових рубежах. Це включає дії Сил спеціальних операцій, розвиток ракетної та ударної зброї, протикорабельних систем і авіації.
Майбутнє України полягає в розвитку "москітного" флоту - безпілотного та пілотованого - для операцій в північно-західній частині Чорного моря. Мета – захист своєї морської інфраструктури і недопущення агресивних дій противника. Для цього нам потрібні невеликі кораблі.
Чи може ставка на підготовку операторів дронів "зі шкільної парти" свідчити про довгострокову стратегію Росії щодо затяжної війни? І ці балачки, які відбуваються від Стамбулу до Женеви, - це, виходить, просто балачки, якщо вони і дітей готують далі воювати?
У Радянському Союзі навчальна військова підготовка починалася, здається, з 8 класу. Зараз Росія все це відроджує і навіть нарощує. Це не пов’язано з Женевою чи Стамбулом - це продовження давньої політики мілітаризації країни.
У них проблема з набором персоналу. Тому вони підтягують молодь прямо зі шкільної парти, щоб якось загітувати та підготувати її. Пропаганда, фільми знімають. А потім, коли людина приходить на службу і бачить реальність, - її ставлення трохи змінюється, але вже пізно.
Ми довго і справедливо пишалися тим, що викинули Росію з Чорного моря. Чи можна сприймати цей факт - створення умовної бази дронів - як спробу повернути собі вплив у регіоні?
Ми Росію нізвідки не виганяли. Треба тут заспокоїтися. Ми обмежили лише можливості їхніх дій. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли Росія щоденно мала в морі до 50 кораблів та суден, то зараз частина з них знищена, а решта перебуває в пунктах базування під надійним захистом від наших морських дронів.
Вони намагаються щось змінити, але фактично просто тупо копіюють наші дії. Я не думаю, що це принесе їм у Чорному морі великий успіх.
Це може принести їм успіх у Балтиці, де співвідношення сил з флотом НАТО складає 1 до 12 на користь Альянсу. От там наявність ударних дронів може дійсно бути небезпечною для країн НАТО.
Андрій Риженко — капітан І рангу запасу ВМС України, військовий експерт, який навчався у Чорноморському вищому військово-морському училищі, Військово-морському коледжі США та має досвід служби на бойових кораблях і в штабах НАТО. У 2010–2020 роках був заступником начальника штабу ВМС України з питань євроатлантичної інтеграції, а після виходу у запас у 2020 році активно працює як аналітик і публічний коментатор морських і стратегічних питань.
