этот материал доступен на русском

Business Insider про зброю Холодної війни: США будували божевільні летючі реактори, а СРСР — човни з крилами

17:29, 02 жовтня 2019
Зброя
742 0
Ядерний танк Christler TV-8 так і не прижився в американській армії/ Flickr/edward pupek

Холодна війна була періодом найбільших випробувань як для американців, так і для радянських громадян, яким доводилося жити під постійною загрозою ядерного знищення. Якби вони знали про те, над якою суперзброєю працює ворожа сторона, то, напевне, не спали б жодної ночі.

Боротьба проти комунізму була золотим часом для виробників зброї й урядових військових планувальників, — пише Business Insider. Складається враження, що армія США була відкрита до будь-чого, що здатне вбивати або загнати у безвихідне становище війська СРСР. Навіть якщо розробки були, м’яко кажучи, креативними.

Видання склало список із шести найбільш дивних і химерних зразків зброї часів Холодної війни.

Читайте такожNational Interest: США в 50-х роках були готові скидати ядерні бомби на мирне населення СРСР

Перший у списку – британський проект ядерної міни Blue Peacock. Наземні міни – це небезпечна й ризикована справа з кількох причин. По-перше, вони, звісно ж, приховані від погляду. І ніхто не знає, де вони встановлені, поки не буде вже пізно. Але у випадку Blue Peacock це «запізно» наступало з вибухом потужністю 8-10 кілотонн. В часи Холодної війни, здається, всі хотіли володіти якоюсь особливою ядерною зброєю. У випадку Великої Британії це була бомба, яка б не дозволила СРСР окупувати британську територію в разі Третьої світової війни. Blue Peacock була великою ядерною бомбою, яка була закопана в районі поблизу Північної Німеччини.

Ідея полягала в тому, щоб лишити бомбу без догляду. А підірвати її можна було лише встановивши таймер на вісім днів або за допомогою спеціального дроту. Особливим безглуздям було те, британські інженери не змогли вирішити проблему впливу на міну холодних зим у Північній Німеччині. Тож єдине, до чого вони додумалися, — це вкрити бомбу ковдрами або поселити над нею живих курей, щоб вони її гріли своїми тілами.

Другий в списку – танк Chrysler TV-8. Видання називає його найбільш незграбним танком у світі. Однак, це був американський ядерний танк, вироблений у Детройті. Машину рухав ядерний реактор. Крім того, в ньому була встановлена телевізійна система у формі замкненого кола. Саме так екіпаж повинен був бачити ситуацію. Самі танкісти повинні були сидіти у масивній ходовій частині поруч з двигунами й боєприпасами. Але TV-8 був ще й так сконструйований, щоб він міг рухатися по воді. В ньому були встановлені два реактивні насоси, які повинні були викачувати воду. Окрім основної гармати у TV-8 були ще 30-міліметровий і 50-міліметровий кулемети дистанційного керування. Важив танк 25 тонн. Втім, він був удвічі легший, ніж M1 Abrams.

Читайте такожЗмодельовано наслідки "обмеженого" ядерного конфлікту між Росією і НАТО (відео)

До списку чудернацької зброї Business Insider також включив «Проект Оріон». Все почалося з того, що, американські інженери були в ейфорії від можливостей ядерної енергетики. Вони вирішили, що ядерні двигуни дадуть змогу долетіти до Марса і навіть далі. Але мова йшла не про двигун, який спричиняв рух певним ланцюгом ядерних реакцій, ні. Він працював буквально на ядерних бомбах. Задум полягав у тому, що ядерний вибух повинен був викинути космічний корабель на орбіту, а потім ще один підштовхнути у напрямку потрібної планети. Єдиною проблемою було те, що після себе такий двигун лишав ядерне забруднення й купу ядерних відходів у атмосфері.

Нарешті хтось вирішив, що з ядерною зброєю людство трохи перестаралось. Тож була висунута ідея розробити зброю, яка може вдарити з аналогічною силою, але без скидання ядерних бомб на місто. Так з’явився «Проект Тор». І він на четвертому місці в списку.

На п’ятому місці – проект «Плутон». Якби існував конкурс серед найбільш дивних озброєнь часів Холодної війни, то ця розробка США була б претендентом на золото. Ця зброя фактично була безпілотним реактивним апаратом, заповненим ядерними матеріалами. Після запуску він повинен був би летіти з надзвуковою швидкістю якомога довше. Його реактивний двигун дуже грівся, тому що його живив ядерний реактор. Тож виявилося, що «Плутон» міг літати дуже довго. Але долетівши до району цілей, він повинен був скидати ядерні відходи свого реактора на все, над чим рухався. Потенційно це могло б тривати вічно.

Читайте такожNational Interest: Армія України стає силою, з якою доведеться рахуватися

Пентагон відмовився від ідеї, тому що від такої зброї не було відомого захисту. Американські військові не хотіли, щоб СРСР навіть задумався збудувати щось подібне й використати проти США.

На шостому місці списку – радянський «летючий човен». На відміну від інших божевільних розробок з цього списку, СРСР справді збудував екраноплан. Швидший, ніж будь-який корабель, і більший, ніж будь-який літак летючий корабель міг нести на борту будь-що: від вантажів до військ і ядерної зброї. Та ще й з дуже великою швидкістю. Щоправда, лише на висоті 4 метрів над землею. Його двигуни були найбільш просунутими в ті часи. Кожен з них створював тягу, якою може похвалитися хіба що F-35. Летючий корабель міг нести на борту до 907 тонн вантажу, пролітаючи низько над водами й уникаючи виявлення. Фактично він міг організувати невеличку висадку армії в дусі Нормандської в будь-якій точці світу. На щастя, СРСР збудував лише один такий літак-човен. В потім і взагалі програв у Холодній війні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
IноЗМI
телеграм-канал перекладів зарубіжної преси
Читати в Telegram