
Іранські балістичні ракети навряд чи становлять небезпеку для Європи через застарілі технології. Про це заявив авіаційний експерт Валерій Романенко в етері телеканалу "Київ24".
"Іранські рекламні дані їхньої техніки добряче завищені... Я не думаю, що там величезна кількість ракет. До того ж, найбільші балістичні ракети працюють на рідкому паливі – це старі радянські технології, вони не мобільні. Це не ті ракети, які можна перевезти і запустити. Це, як правило ракети, які запускаються зі стаціонарних позицій", – пояснив експерт.
Він також додав, що для того, щоб іранські ракети справді досягли європейських міст, Тегерану довелося б критично зменшити бойову частину та фактично повністю переробити конструкцію.
"Тому для Європи, скоріш за все, ці ракети небезпеки не становлять", – вважає Валерій Романенко.
Погрози Ірану країнам Європи
У Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що будь-які дії європейських країн на Близькому Сході будуть вважатися "актами війни" та можуть призвести до атак на європейські держави, пише Euronews.
"Це буде актом війни. Будь-який такий акт проти Ірану буде розцінено як співучасть з агресорами. Це буде розцінено як акт війни проти Ірану", – сказав речник відомства Есмаїл Багаї.
Це попередження пролунало на тлі прагнення європейських країн посилити свою оборону, оскільки війна в Ірані загрожує поширитися за межі Близького Сходу та створити загрозу безпеці Європи.
Зброя Ірану – ви могли це пропустити
За даними аналітиків Defense Express, найбільш далекобійними в іранському арсеналі вважаються ракети середньої дальності – Khorramshahr, Sejjil, Ghadr та Emad. За заявленими характеристиками, їхня дальність становить приблизно 1700–2000 км, а бойова частина – від 750 до 850 кг.
Окремо вирізняється Khorramshahr – із заявленою бойовою частиною до 1800 кг при дальності близько 2000 км. Якщо ж зменшити вагу бойової частини, теоретично ця ракета може долати до 3000 км. Таким чином з північного заходу Ірану балістичними ракетами середньої дальності Тегеран може атакувати Грецію, Болгарію, Румунію, де знаходяться американські бази, а також Україну та Молдову.
Якщо ж припустити дальність у 3000 км, то зона ризику розширюється на значну частину Центральної Європи – включно з Німеччиною та Італією.