Незалежно від того, наскільки глибокою є діяльність російських і пострадянських спецслужб у Польщі, їхня ефективність залежить від суспільної атмосфери.
Читайте такожУ Польщі затримали підозрюваного у шпигунстві на користь Росії - ЗМІ
Про це заявив екс-голова Служби військової контррозвідки Пйотр Бончек, передає Польське радіо.
Відповідаючи на запитання про те, наскільки довгими є щупальці Володимира Путіна у Польщі та якими є насправді масштаби діяльності російської агентури у країні, він зазначив, що це все залежить від можливості впливу на суспільні настрої і на рішення польської влади. "Рішення президента про застосування вето до закону про позбавлення звань комуністичних військових посилює пострадянські кола. Я не оцінюю його у зв’язку із впливом агентури. Я говорю тільки про атмосферу. Це рішення посилює посткомуністичні кола", - наголосив Бончек.
Видання наводить приклад, що за п’ять місяців до арешту російського шпигуна у Польщі Марека В. з країни вислали професора Дмитра К. На прохання Агентства внутрішньої безпеки (АВБ) його позбавили права на перебування у Польщі. Професор Дмитро К. – учений, представник Російського інституту стратегічних досліджень у Москві, викладач Гуманітарної академії у місті Пултуськ та Яґєллонського університету у Кракові. Крім наукової діяльності, за інформацією АВБ, він займався діяльністю проти польських інтересів, ініціював елементи гібридної війни проти Польщі та підтримував контакти з представниками російських спецслужб. Цей професор встановлював контакти у наукових колах, здебільшого, з істориками та журналістами. Як і Марек В., вчений був дуже активним у Facebook – він шукав людей з проросійськими поглядами та втягував їх у співпрацю. Він ініціював інформаційну кампанію за Росію в Польщі, проводив кампанію на розпалювання польсько-української ворожнечі, стимулював дії проти усунення радянських пам’ятників, а також акції з дискредитації польської влади як у польських, так й іноземних мас-медіа.
Речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Станіслав Жарин сказав, що Дмитро К. пропонував співпрацю з російськими вишами, публікації та наукові поїздки, фінансовані російською стороною.
