этот материал доступен на русском

New York Times: Без Маккейна міф Кремля про світову змову "русофобів" розвалюється

12:42, 29 серпня 2018
Світ
583 0
Джон Маккейн / REUTERS

Державна пропаганда Росії називала його неврівноваженим мілітаристом. А президент Володимир Путін якось сказав, що у нього "поїхав дах" ще у в'єтнамському полоні. 

Та попри всі ці образи, а може й саме через них, Москві буде гостро бракувати сенатора Джона Маккейна. Про це пише New York Times.

Смерть сенатора від штату Аризона у минулу неділю позбавила Кремль і його пропагандистську машину не лише заповітного "хлопчика для биття", а й центрального героя їхньої улюбленої теорії змови, у якій санкції Заходу проти Росії нібито з'явилися не з вини Москви, а через "русофобію".

Читайте такожМаккейн розкритикував Трампа в своєму прощальному посланні - NBC

В повідомленні про смерть Маккейна державний телеканал "Россия 1" назвав республіканця "головним символом русофобії", через яку нібито відносини Кремля із Заходом стали настільки поганими.  Інший телеканал, пов'язаний з російськими спецслужбами - Life News - назвав Маккейна "головним русофобом".

Зручність легенди про "русофобію" для Москви полягає в тому, що вона позбавляє російський уряд будь-якої відповідальності за наслідки його дій: анексії Криму, вторгнення в Грузію і Україну, знищення малайзійського лайнера над Донбасом і втручання у західні вибори. Ця вигадка перетворює Росію з агресора на невинну жертву таких, як Джон Маккейн.

Але що робити тепер? Член комітету з закордонних справ верхньої палати російського парламенту Олег Морозов цього тижня проголосив: "Ворог помер!". Що далі?

Читайте також"Путін - вбивця, бандит і продукт КДБ": 5 цитат великого друга України Джона Маккейна (відео)

Московський академік і адміністратор сторінки у Facebook під назвою "Росіяни за Дональда Трампа" Олександр Домрін сказав, що йому "не шкода" Маккейна, тому що він "був ворогом моєї країни". Однак, він визнав, що знайти нового героя для російської ненависті буде не просто. Він назвав сенатора-республіканця Ліндсі Грема і інших критиків Путіна у Вашингтоні як потенційних кандидатів на цю роль. Але потім додав: "Ніхто з них не харизматичний настільки, як Джон Маккейн. Буде важко знайти когось на роль головного русофоба".

Вочевидь розуміючи, що танці на могилі покійного республіканця будуть мати ганебний вигляд, і не маючи уявлення, як сприймати світ далі без людини, яка нібито була винна у всіх російських бідах, державні ЗМІ Росії останніми днями трохи зменшили свої попередні токсичні атаки на Маккейна.

"Треба віддати належне йому за чесну ворожість, його відверту ненависть і непримиренність. Інші грають у подвійні ігри. А він говорив те, що думав", - сказала головний редактор пропагандистського телеканалу RT Маргарита Симонян.

Читайте також«Я оптиміст, навіть коли справа стосується Росії»: найяскравіші цитати Джона Маккейна

Ідея про те, що Росія оточена міжнародними ненависниками, які не залежно від того, що вона робить, завжди намагаються пригнобити її і російський народ, побутує в російських поглядах з 19 століття. Тоді слов'янофільський поет і дипломат Федір Тютчев вигадав термін "русофобія", якою, за його словами, заражені деякі видатні росіяни. Про це він писав у листі доньці у 1867 році. Щоправда, лист був написаний французькою мовою, яку він знав краще, ніж російську.

Радянські ідеологи і пропагандисти здебільшого трималися подалі від ідеї. Вони більше любили звинувачувати у всіх бідах СРСР класових ворогів, іноземних капіталістів і імперіалістів. Але коли віра в марксизм остаточно зникла у 1980-х роках, російський націоналізм й інтерес до "русофобії" знову вийшли на передній план в Москві.

Видання наголошує, що розквітідеї про міжнародну "русофобію" припав на 2014 рік після того, як Росія пішла на військову агресію проти України. Чиновники і державна пропаганда використовували цей термін щодня, щоб пояснити, чому Захід протестує так гучно проти анексії Криму і російського військового вторгнення на Донбас. Звинувачення Росії в тому, що вона втручалася у вибори президента США, голова МЗС РФ Сергій Лавров теж відкинув як "русофобський інструмент". І завжди Маккейн був виставлений Москвою як одне з голоних джерел всієї цієї нібито "ненависті" до неї.

Читайте такожДруг України і безжалісний критик Путіна: хто такий сенатор Джон Маккейн

Без сумніву, Маккейна не можна назвати шанувальником Володимира Путіна. Він також невтомно підтримував усіх ворогів російського президента на пострадянському просторі включно з екс-президентом Грузії Михеїлом Саакашвілі. Але те, що Маккейн відігравав  центральну роль у російській демонології, витікає не з того, що республіканець чинив опір російській агресії, а з необхідності для Кремля знайти виправдання для себе.

Пропагандистський телеканал RT минулого року помістив Маккейна на верхівку списку 10 найбільших критиків Кремля, зазначивши, що найбільшим досягненням республіканця було "поширення русофобії". Цей список, однак, викриває те, як важко Росії буде знайти людину  на заміну Маккейна для спрямування своєї ненависті. Інші "русофоби" в списку, такі як Гілларі Клінтон, актор Морган Фріман і ще низка журналістів, сьогодні відіграють надто малу роль, щоб замінити Маккейна. 

Американський політичний консультант Моллі МакК'ю, яка працювала на Саакашвілі і теж потрапила в список найбільших "русофобів" RT, сказала New York Times, що вона з радістю б зайняла місце Маккейна, "якщо це означає бути кимось, хто готовий дати відсіч чорним, цинічним поглядам на світ, які просуває Путін".

"Але якщо я - це все, що в них лишилося, тоді у них проблеми. Думаю, вони вже сумують за Маккейном", - додала МакК'ю.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter