22 березня президент Дональд Трамп розпорядився «відмовитися» від санкцій проти Північної Кореї. Досі не відомо, що саме він мав на увазі: наступний пакет каральних заходів чи той, який був ухвалений за день до того. І хоч президент США сам нічого не пояснив, прес-секретар Білого дому Сара Сандерс заявила, що санкції скасували, тому що «президенту Трампу подобається лідер Кім і він не думає, що ці санкції необхідні».
Все це викриває не лише хаос у процесі захисту національної безпеки США, а й ширшу проблему у підході адміністрації Трампа до санкцій. Попри їх інтенсивне застосування проти КНДР, Ірану, Росії й Венесуели, санкції не призводять до вирішення цих проблем. Про це на сторінках Washington post пише колишній заступник директор ЦРУ і заступник міністра фінансів США з питань тероризму і фінансової розвідки Девід Коен.
Читайте такожRzeczpospolita: Від виборів в Україні залежить збереження санкцій ЄС проти Росії
На його думку, проблема не у відсутності заходів з боку американського Мінфіну, який продукував інноваційні санкції швидкими темпами. Річ у тому, що санкції – не еліксир, інтенсивне застосування якого магічним чином досягає бажаних зовнішньополітичних результатів. Автор зауважує, що щонайменше три умови критично необхідні для того, щоб економічний тиск спрацював.
По-перше, санкції повинні служити чітко визначеним і досяжним політичним цілям. Без цього вони просто не набудуть ваги. По-друге, їх потрібно використовувати в суміші з іншими інструментами проектування сили США включно з дипломатією, економічною допомогою і підтримкою, а також подачею військових сигналів. Самі собою санкції не часто досягають великих результатів.
По-третє, вони добре працюють, що їх посилюють аналогічні дії міжнародних партнерів зі схожими політичними цілями. Хоч долар і фінансова система США – ключові важелі впливу, які роблять американські санкції могутніми – домінують в міжнародній торгівлі й фінансах, сучасний світ складається з незалежних країн. І якщо інші сильні економічно країни захочуть обійти американські обмеження, вони, швидше за все зможуть це зробити.
Читайте такожСША ввели санкції проти російського банку за підтримку режиму Мадуро
У випадку КНДР адміністрація Дональда Трампа провалилася за всіма трьома вимогами. Чітких цілей досі немає. Чи хоче Вашингтон «повного і підтвердженого ядерного роззброєння КНДР»? Чи всі тепер можуть «спати спокійно», тому що зустріч Трампа з Кім Чен Ином «нейтралізувала» загрозу? Більше того, повних урядових дій, націлених на просування цієї політики, теж немає. Тому що американський президент скасував низку військових навчань в регіоні й підірвав довіру до своїх дипломатів, давши зрозуміти, що розмовляти Кім Чен Ин може лише з ним.
Політика Трампа щодо Росії взагалі називає «безладом». Конгрес схвалив закон про жорсткі санкції, а Мінфін похвалився, що він «провів надійну і тривалу кампанію для протистояння зловісній військовій активності Росії». Але президент США довів, що він або не хоче, або не може серйозно натиснути на Москву: ні за втручання в американські вибори, ні за незаконне вторгнення в Україну чи підтримку режим диктатора Сирії.
