Заходу варто було давно розібратися з російським відмиванням грошей / фото УНІАН

В середині «нульових» років олігархи з Росії все ще були модними у Великій Британії. На той час дисидентів не труїли на Пікаділлі. А Володимир Путін ще не влаштував вторгнення в Україну і не анексував Крим.

«Я сказав високопоставленому міністру, що всі знають про те, як Лондон став центром з відмивання грошей для заможних росіян. Чому уряд нічого не робить з цим? А він чарівно відповів, що всі гроші – хороші. І нам потрібно зібрати все, що йде нам в руки, для фінансування наших шкіл і лікарень», - пригадує оглядач The Times Джон Кампфнер.

Читайте такожВеликобританія припиняє видачу «золотих віз»

Відео дня

Згодом все змінилося. Прем’єр-міністр Тереза Мей в одному з найбільш достойних рішень за час своєї роботи встала з колін і спробувала дати відсіч Кремлю. Правила стали жорсткішими. Кільком олігархам показово відмовили у візах. Але цього було замало, не кажучи про те, що дії почалися надто пізно.

«Як відомо кожному тямучому відмивачу грошей, щойно гроші входять у систему країни, вони потрапляють в обіг. В результаті вони мають цілком законний і справжній вигляд. Майже неможливо відрізнити брудні гроші з Росії, Китаю, ОАЕ чи інших країн. Росіяни тримали нас за дурнів, а ми підкорилися їм», - пише оглядач.

Така ж історія виникла і з «відмиванням інформації». Впродовж останніх п’яти років Кремль розгорнув кампанію з підриву західної демократії. Вона виявилася надзвичайно успішною і допомогла правим і лівим радикалам у низці країн: від Франції до Угорщини, від Італії до Фінляндії, від Німеччини до Великої Британії. Всі вони стали політичною нормою.

Читайте такожNewsweek: Росія вигадала «русофобію», щоб дурити весь світ

Росія не намагалася розвіяти обговорення свого втручання. Вона хотіла не лише, щоб її стратегія спрацювала, а й щоб всі бачили, що вона працює. Чим більше розмов про це, тим більше паніки. А отже потрібні Кремлю цілі досягаються. Під час виборів Європарламенту низка неурядових організацій проводила спостереження за операціями з втручання. Facebook запросив журналістів у Дублін, щоб вони подивилися на «воєнну кімнату» компанії. Певні повідомлення були видалені, а сторінки закриті. Ця активність, однак, пропустила повз увагу головне.

Політичні партії «воюють» з попередніми виборами. Це ж стосується і спостерігачів. Якщо у 2014 році Росія була зухвалою у своїх діях, то тепер їй це не потрібно. Як йдеться в оцінках ЄС щодо дезінформації, перетворення інформації на зброю перейшло всередину самих країн Європи. Всю роботу тепер роблять місцеві партії, такі як AfD у Німеччині, «Національний фронт» Марін Ле Пен у Франції чи партія Brexit у Британії.

Читайте такожEUObserver: В 2019 році ЄС доведеться вчитися самостійно захищатися від Росії і не тільки

Останній звіт нагадує про інтерв’ю за 1984 рік, яке дав радянський шпигун-перебіжчик Юрій Безменов. Він описав те, що називав повільним процесом ідеологічного підриву і психологічної війни. За багато років ці зусилля повинні були змусити жертву змінити свої погляди на реальність. За словами радянського шпигуна, це було набагато важливіше для КДБ, ніж, власне, шпіонаж. Через 35 років після того його застереження звучать до болю актуальними.

«Кремль показав нам інструменти, за допомогою яких ми тепер підриваємо себе зсередини», - йдеться у звіті.

«Ми заплатили за своє небажання розібратися з відмиванням грошей. Тепер ми платимо за скромність у боротьбі з дезінформацією», - пише автор.