REUTERS

Як передає власний кореспондент УНІАН в РФ, про це він сказав на засіданні оргкомітету з відзначення 70-річчя перемоги.

«Що стосується участі європейських країн, на цьому позначаються ті дії, які чинять американці і агресивне ядро ЄС. Однак в Європі чимало тих, хто розуміє значення майбутніх урочистостей в Москві не тільки для того, щоб віддати данину пам'яті тим, хто відстояв Європу і світ від нацизму, а й для оздоровлення обстановки на нашому континенті сьогодні, для недопущення нового розколу сьогодні», - сказав Лавров.

Він сказав, що на параді 9 травня в Москві очікується участь президента Чехії, глави уряду Словаччини, прем'єр-міністра Греції, президента Кіпру, а також у різних формах підтвердили свою участь керівники Боснії і Герцеговини, керівники Ісландії, Македонії, Чорногорії, Сербії та Норвегії.

Відео дня

Читайте такожПосольство України в Австрії відмовилось від урочистості до Дня Перемоги з дипломатами РФ

«Особливе значення для зриву антиросійської кампанії має згода канцлера Німеччини Ангели Меркель прибути до Москви (цей візит заплановано на 10 травня - УНІАН). Конкретні параметри її участі у цих заходах зараз уточнюються», - сказав Лавров.

Він повідомив, що запрошення приїхати до Москви 9 травня направлено 68 главам іноземних держав, а також керівникам ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи та Євросоюзу.

 «Вже станом на вчора свою участь підтвердили лідери 26 держав, а також ЮНЕСКО і Ради Європи», - сказав він.

За словами Лаврова, у 2010 році на святкуванні 65-ї річниці перемоги всього було 28 глав іноземних держав. Серед тих, хто підтвердив свою участь у цьогорічних заходах, - голова КНР Сі Цзіньпін, президенти Індії, ПАР, В'єтнаму, Монголії, керівники Куби, КНДР, додав він.

Як повідомлялося, через дії Росії в Україну вже відмовилися їхати в Москву на військовий парад 9 травня прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Польщі Броніслав Коморовський, президент Ради ЄС Дональд Туск, президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, президенти США Барак Обама та Литви Даля Грібаускайте.