Ілюстрація / REUTERS

Коли літак Malaysia Airlines здійснював рейс MH17 в липні 2014 року, війна на Сході України здавалася дуже далекою. Але літак, який прямував у Куала-Лумпур з Амстердама, так і не дістався свого пункту призначення. Його збили над українським Донбасом. Всі 298 людей на борту загинули.

Попри те, що російський президент Володимир Путін роками заперечував вину своєї країни, Австралія і Нідерланди, які втратили своїх громадян, звинуватили у знищенні MH17 Росію. Вони вказали на те, що система «Бук» потрапила на територію України саме з РФ, щоб підтримати там проросійські сили, які воюють проти армії Києва. Російські бойовики сплутали пасажирський лайнер з українським військовим літаком, — пише Washington post.

Нарешті у середу Міжнародна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, серед яких – троє громадян Росії, пов’язаних з російськими спецслужбами. У 2014 році знищення MH17 консолідувало громадську думку в США і Європі проти Росії. Катастрофа посилила підтримку санкцій проти Москви за її агресію проти України й анексію Криму того року. Західне обурення не вилилося у закінчення війни, хоч вона майже зникла із заголовків газет. Після п’яти років люди щодня стають жертвами цієї війни.

Відео дня

Читайте такожNew York Times: Знищення MH17 - це профінансований Росією злочин

Однак, принаймні в частині Європи розлюченість через російську агресію і долю MH17 майже зникла. Це дало більше можливостей просувати зняття європейських санкцій проти Росії після того, як лояльні до Кремля популісти зміцнили свої позиції в європейській політиці. У 2017 році угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан засудив Європу за «антиросійську позицію і політику». Після того, як в Австрії права партія увійшла в склад уряду, її лідер почав закликати до скасування санкцій. Австрійська права коаліція розвалилася в травні. Однак, Путін досі може розраховувати на Італію, де прем’єр-міністр Джузеппе Конте заявляє, що каральні заходи проти Кремля нібито шкодять італійському бізнесу. Чиновники в інших країнах включно з Болгарією висловлюють схожі твердження.

Всі ці європейські популісти виступають проти покарання Росії з низки причин. Деякі з них, такі як праві радикали в Австрії, вже давно підтримують тісні відносини з Кремлем заради посилення політичної ваги у зовнішньополітичних дебатах, а також для поширення схожих поглядів. Італійський уряд розглядає ділові угоди з Росією як можливість пожвавити італійську економіку, яка застрягла в стані стагнації. Тим часом, Угорщина підтримує Москву через особисту впевненість Орбана, що тісний зв’язок з Кремлем – це удар по ЄС, ліберальний істеблішмент якого він зневажає.

Читайте такожDie Zeit: Україна хоче нових санкцій проти Росії, а Меркель – ні

Напевне, найбільш неочікуваний опір санкціям проти Росії виник в Німеччині, де тиск вимог скасувати покарання накопичувався впродовж якогось часу. З 2015 року в країні рахували збитки від санкцій проти Росії. Найбільше скаржилися в Східній Німеччині, де багато підприємств зберегли старі економічні зв’язки з колишнім володарем у Москві. Цього місяця ця напруга посилилася, коли голова уряду федеральної землі Саксонія Міхаель Кретшмер зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі. Там він висловив вимогу скасувати санкції.

«Ми хочемо якомога швидшого закінчення конфлікту в Україні, який забирає життя людей щодня. Але ми також хочемо покласти край санкціям», - сказав він.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка належить до однієї партії з Кретшмером, швидко відкинула ці заклики. Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським вона наголосила, що санкції будуть діями, поки Крим не повернеться під контроль Києва. Видання пише, що перемога Зеленського на виборах дає шанс перезавантажити мирний процес на Донбасі. Однак, хоч український президент і може зробити перший крок, як далеко він зайде, буде залежати від лідерів таких країн, як Німеччина, Франція, Італія й Нідерланди. В усіх них у березні розпочнуться судові слухання у справі про знищення MH17.