REUTERS

Таку думку він висловив в авторській колонці «Вставай, страна огромная: как фашизм возвращается 70 лет спустя», опублікованій на сайті РБК до Дня пам'яті й скорботи.

Зокрема, експерт відзначає, що в РФ є «закручування гайок» і витіснення опозиції від політики, а також є міфологізація минулого і героїзація разом зі спробами представити, що ідеал перебуває саме там, а не в майбутньому.

«Чи здійснюються обмежені спроби апології націоналізму? Звісно - досить подивитися на ідеологію Русского мира і на прагнення допомогти не тільки співгромадянам, а й людям, з якими у нас спільний генетичний код, як заявляють деякі», - вважає Іноземцев.

Відео дня

Читайте такожУ Росії закрили фотовиставку про німецьку окупацію за посмішки, які "пропагують фашизм" «Відторгнення декадансу - звичайно. Адже чим у наші дні найбільше стурбована Росія? Відновленням духовних скріп, винищенням всього шкідливого, що принесла Європа, викоріненням лібералізму і прихильності «доктрині прав людини». Маскулінність? Закон про заборону пропаганди, самі знаєте що, давно вже видано. Зрощення державної влади з олігархічним капіталом? Ми в цьому, можливо, чемпіони. «Вертикаль» і харизматичний лідер? Складно щось коментувати», - відзначив він.

«Судячи зі сказаного вище, держава, що формується сьогодні у нас, багато в чому відповідає науковому визначенню «фашистської». Наголошую, суто наукового визначення, яке рідко застосовується до нацистської Німеччини, оскілки стало використовуватися в даному контексті в радянській історіографії й лише згодом поширилося (не дуже широко) в іншому світі. Збіги та подібності не можуть бути випадковими», - вважає Іноземцев

На його думку, якщо російський народ хоче бути вірним заповітам своїх великих предків, якщо він готовий бути гідним пам'яті мільйонів загиблих, сьогодні «стране огромной» потрібно принаймні замислитися про те, куди веде її нинішня еліта.

«Так, фашизм не дійшов до жахів нацизму. Так, його соціальна та політична платформа була привабливою для багатьох, а обіцянки - багатими. Але не треба забувати, що ранні фашистські інститути стали полігоном для того жаху, який на початку другої третини ХХ століття поглинув всю Європу», - вважає він.

При цьому Іноземцев здивований, що «фашистського знайшли російські прокремлівські сили в київських політиків, які прийшли до влади на хвилі Майдану».

«Чи хочуть ті побудувати «Велику Україну» від Курська до Кракова? Ні, вони мріють влитися в ЄС і, по суті, забути про свій нещодавно здобутий суверенітет. Чи президент Петро Порошенко нагадує Муссоліні й Гітлера? З харизмою у нього не дуже. Чи переможено політичних опонентів? Ні: партія президента нещодавно посіла друге місце на виборах до Ради», - відзначає він.

«Чи культивується насильство? Не схоже: крім не цілком зрозумілої «розборки» в Одесі, постмайданна Україна живе досить спокійно, якщо не вважати райони, що контролюються «сепаратистами». Чи розширюється держава територіально? Ні, це від неї відкушують шматки. Чи згадують українці зі сльозами на очах імперські часи? Аж ніяк: вони руйнують пам'ятники вождям тоталітарної епохи і оплакують жертв голодомору та масових репресій. Особисто я нічого фашистського не тільки в Києві, а й, наприклад, у Львові не бачу», - наголосив Іноземцев.