У зв’язку з «північнокорейською проблемою» ситуація є вкрай вибухонебезпечною. І вже давно. На певний час, завдяки дипломатичним зусиллям, американцям вдалося досягнути зниження градусу войовничої наступальної риторики Сполучених Штатів Америки щодо дій КНДР. І тоді Росія та Китай почали демонструвати готовність посприяти зниженню наступальних настроїв Північної Кореї. Йшлося про те, що не сьогодні-завтра можна буде просувати вперед процес перемовин, але за однієї умови — Північна Корея не буде проводити нові запуски ракет. І Пхеньян майже два місяці не проводив таких випробувань.
Але — хоп, і раптом відбувся черговий запуск міжконтинентальної балістичної ракети в КНДР.
У будь-якому разі, КНДР здійснила крок, який нівелює всі дипломатичні зусилля, докладені раніше задля того, щоб розпочати переговорний процес
Технічні параметри і характеристики ракети мають оцінювати спеціалісти. Але вже сьогодні з їхніх вуст лунають різні думки щодо того, могла чи не могла Північна Корея створити ракету, здатну завдати удару по будь-якій точці на території США, і чи є насправді блефом її звіти про останній запуск саме такої ракети.
В будь-якому разі, КНДР здійснила крок, який нівелює всі дипломатичні зусилля, докладені раніше задля того, щоб розпочати переговорний процес. Це посилює небезпеку. І відтепер північнокорейська тема набуває нового звучання, адже російсько-китайські зусилля, які були докладені, щоб вийти на нинішній переговорний рівень, просто знецінені, а переговорний процес відкинутий на етап двох-трьох місячної давності. Відтак, усі знову опинилися на нульовій позначці початку перемовин. Це — дуже погана ознака і вкрай небезпечний сигнал.
У світової спільноти ще залишаються важелі впливу на північнокорейського лідера. Але треба шукати формат
Чого домагається Пхеньян, вихваляючись своїми досягненнями та запусками ракет? Північна Корея хоче, щоб за нею визнали статус ядерної держави (це якщо судити з англомовних повідомлень, бо корейською я не читаю). У Пхеньяні прагнуть до того, щоб була визнана їхня ядерна потуга, щоб вона стала формальною. Але це неможливо, ніхто просто не визнає за КНДР такий статус. Тож це — тупиковий варіант і глухий кут. Думаю, що в даному випадку Північна Корея грає на підвищення ставок, що є помилковою тактикою.
У світової спільноти ще залишаються важелі впливу на північнокорейського лідера. Але треба шукати формат. Бо інакше, якщо зараз вчинити так, як пропонувало оточення Трампа — покарати КНДР зброєю, це буде шляхом в нікуди. Оскільки якщо у Північної Кореї є хоча б десята доля того ядерного потенціалу, про який вона заявляє, це може, не приведи Господи, стати катастрофою не тільки для Південно-східної Азії, але й для всієї північно-східної та центральної частини того колосального регіону. І це дуже небезпечно.
Павло Рудяков, експерт із питань міжнародної політики, директор інформаційно-політичного центру «Перспектива»
