Таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив директор аналітичного центру «НОМОС» Сергій Кулик.
«У лютому-березні на двосторонньому рівні і в пресі було немало зроблено заяв про те, що Росія після тривалої перерви ось-ось відновить ремонт своїх бойових кораблів на українських судоремонтних і суднобудівельних підприємствах, перш за все, на заводах Севастополя і Миколаєва, оскільки це вигідно і Росії, і Україні. І ось сьогоднішня новина «про заборону на іноземний військовий судноремонт» прозвучала таким дисонансом на тлі ейфорії, що мала місце в даному питанні», - сказав експерт.
«І хоч Україна при цьому не згадується, думаю, таке рішення в першу чергу пов'язане якраз з її очікуваннями щодо російського військового судноремонту», - додав С.Кулик.
На цю тему: Азаров підтвердив, що Україна хоче ремонтувати кораблі ЧФ РФ у себе
На думку керівника аналітичного центру «НОМОС», однією з причин такого кроку є те, що на недавніх переговорах міністрів закордонних справ двох країн не було досягнуто позитивних для російської сторони результатів за проектами таких двох важливих для РФ угод, як угода про переозброєння російського ЧФ, а також за угодою про митний збір.
«Очевидно, вплинуло і те, що Україна, як відомо не поспішає ухвалювати рішення про «безумовний» вступ до Митного союзу. Крім того, на рішення російського президента могло вплинути рішення українського керівництва про диверсифікацію газових поставок, а також підписання відомої угоди з компанією Shell про розвідку і розробку сланцевого газу», - сказав С.Кулик.
На думку директора аналітичного центру, «путінське рішення» має двозначний зміст для Севастополя.
«З одного боку, це невиправдано великі сподівання судноремонтників, які хотіли поправити своє фінансове становище, зокрема за рахунок російських замовлень. А з іншого боку, це спроба «спонукати» або «примусити» судноремонтників до думки про необхідність Митного союзу як єдино можливого порятунку суднобудівельного комплексу», - зазначив С.Кулик.
Хоч, додав він, «відомо, що досвід співпраці останніх років демонструє не таку райдужну картину - досить пригадати, як російське військове відомство роками не повертає севастопольським судноремонтникам борги за ремонт великого протичовнового корабля ЧФ РФ «Очаков», - сказав експерт.
На цю тему: Путін заборонив ремонтувати бойові кораблі за кордоном
Як повідомляв УНІАН з посиланням на російську газету «Вести», В.Путін заборонив Міноборони ремонтувати військові кораблі на зарубіжних верф’ях. Як повідомило газеті джерело, президент відхилив пропозицію міністра оборони Росії Сергія Шойгу відправити російські бойові кораблі на ремонт на зарубіжні верфі.
Повідомляється, що В.Путін доручив організувати роботу з ремонту кораблів на російських верф’ях і зараз цим займається віце-прем'єр з ОПК Дмитро Рогозін.
За даними С.Шойгу, нині 80% з більш як 1 тис. російських бойових і допоміжних суден виробили ресурс і експлуатуються за межами міжремонтних термінів. При цьому за Держпрограмою озброєнь до 2020 року заплановано ремонт всього 65 бойових кораблів, 12 спеціальних і 62 допоміжних суден.
У той же час, за оцінками військових, російські верфі не здатні забезпечити ремонт і обслуговування всіх кораблів.
15 грудня 2012 року в Севастополі близько 20 активістів громадських організацій «Союз робітників Севастополя» і «Червона гвардія Спартака» пікетували будівлю штабу ЧФ РФ з вимогою до Міністерства оборони Росії виплатити ПАТ «Сєвморзавод» 4,1 млн. рублів заборгованості за відремонтований великий протичовновий корабель «Очаков».
