Франція та Польща не змогли врегулювати суперечку щодо того, хто отримуватиме контракти на постачання боєприпасів за спільними контрактами ЄС.
Як пише Politico з посиланням на дипломатів, основною причиною для суперечки стало те, скільки спільних грошей виділити виробникам з ЄС, і скільки – виробникам зі США, Великобританії та інших країн. Франція наполягає на тому, щоб гроші залишилися в межах блоку, що дратує партнерів.
19 квітня, за словами дипломатів, посол Франції в ЄС звинуватив польського колегу у тому, що той звинуватив Париж у перешкоджанні затвердженню угоди, спілкуючись з пресою. Польський чиновник відповів, що Франція лише ускладнює поточні переговори.
В ситуацію втрутились представники Швеції, яка нині головує в ЄС. Вони представили оновлений компромісний документ, який обмежив майбутні контракти "економічними операторами, заснованими в ЄС та Норвегії". Він також містив рядок про те, що директива не повинна створювати прецедент. Однак і ним були задоволені не всі. Хтось стверджував, що він надто рухається у французькому напрямку, інші нарікали, що він відкриває нові питання про те, які компанії чи субпідрядники мають бути залучені.
"Для більшості держав-членів тепер постало питання юридичної перевірки нового тексту своєю столицею. У нас є хороша основа для майбутньої угоди", – сказав один з дипломатів.
Закупівлі боєприпасів для України - що треба знати
В березні в ЄС схвалили відправлення в Україну 1 млн снарядів калібру 155 мм впродовж 12-місячного періоду. До проекту залучені не всі члени блоку, але понад 20 країн ЄС. Загалом виділяється 2 мільярди євро. 1 мільярд, виділення якого вже схвалено, на компенсацію коштів, які будуть витрачені на закупівлі снарядів калібром 155 мм і ракет.
Ще один мільярд має бути спрямований на спільні контракти з закупівлі боєприпасів. На цьому етапі між країнами виникли суперечки. Наразі залишаються побоювання щодо того, що оборонна промисловість Європи може не впоратися із завданням доставки 1 мільйона снарядів в Україну за 12 місяців. Дипломати вважають, що формулювання угоди щодо закупівель має містити менше обмежувальних формулювань, аби це зрештою не завадило досягти мети і надати необхідну кількість снарядів.
Франція наполягає на збільшення автономності ЄС і розширенні виробничих потужностей, тоді як Польща – на тому, аби снаряди потрапили в Україну якомога швидше і їхній закупівлі за межами блоку.
