Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв змінив військову доктрину країни. Зокрема, він наказав збільшити "бойовий потенціал" армії Казахстану та посилити систему територіальної оборони.
Про це повідомляє Informburo.
Зокрема, збільшення бойового потенціалу армії відбуватиметься завдяки створенню необхідного комплекту військ, озброєнь та техніки на стратегічних напрямках. В армії Казахстану вже створили підрозділи для організації протидії інформаційно-психологічним та кібератакам.
Додається, що територіальну оборону інтегрують до загальної системи військової безпеки. Для цього створили орган управління теробороною у складі армії.
Крім того, для підвищення мобільності військ проводяться заходи щодо розвитку інфраструктури Нацгвардії Казахстану. У межах мобілізаційної підготовки реалізуються заходи щодо потенційного переведення економіки країни на воєнний час.
Війна в Україні і роль Казахстану
17 червня під час Петербурзького міжнародного економічного форуму, де був присутній президент Росії Володимир Путін, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав незаконні збройні угруповання "ДНР" і "ЛНР" квазідержавними територіями, які його країна ніколи не визнає.
25 липня видання WSJ опублікувало статтю про те, що Казахстан вирішив збільшити свій оборонний бюджет аж на 441 млрд тенге (близько 918 млн. доларів), щоб збільшити військові резерви країни.
У школах Казахстану з 1 вересня було скасовано обов'язкове вивчення російської мови, а Касим-Жомарт Токаєв відмовився розмовляти російською мовою, і віддав перевагу казахській.
3 жовтня представник МЗС Казахстану Айбек Смадіяров заявив, що країни, що входять в Організацію Договору про колективну безпеку, не братимуть участі у війні Росії проти України, оскільки це "не входить в зону відповідальності організації".
5 жовтня стало відомо, що Російська Федерація вимагала від влади Казахстану вислати посла України Петра Врублевського через слова про вбивство росіян. В Астані відхилили вимогу Москви.
