Балтійські країни посилюють підготовку до можливих воєнних загроз з боку РФ та Білорусі. Зокрема на кордоні Литви з цими країнами вже зʼявилися конструкції, які призначені для підриву мостів у разі початку війни. Про це повідомляє LRT.
Згідно з планом, мости оснащують "інженерними спорудами для кріплення вибухових матеріалів".
"Мости та дороги обираються з урахуванням розташування природних перешкод та їхнього стратегічного значення в системі оборони Литви", - розповіли військові для журналістів.
Збройні сили Литви повідомили, що вже створили кілька десятків обʼєктів поблизу кордону для зберігання протитанкових та інших перешкод, а також проводять роботи з висадки дерев для захисту головних доріг та поглиблення зрошувальних канав, що будуть виконувати функцію траншей й додаткових протитанкових барʼєрів.
Таким чином у разі збройного конфлікту мости поблизу кордону можна буде легше зруйнувати, що допоможе заблокувати переміщення військових сил. У LRT додають, що Фінляндія, яка має спільний кордон з РФ протяжністю 1340 км, готується до цього вже десятиліттями.
Зокрема минулого року президент Фінляндії заявляв для Financial Times, що потрібно більше діяти, а не говорити.
"Я трохи стурбований цими досить войовничими розмовами про те, що Росія збирається перевірити статтю 5 [НАТО] і що Європа буде наступною. Ми повинні готуватися до цього, але це дуже малоймовірно. Я закликаю всі європейські держави стати більш фінськими. Іншими словами, бути більш підготовленими. Треба готуватися до найгіршого, щоб уникнути його", - наголосив Александр Стубб у квітні минулого року.
Водночас литовські чиновники намагаються показати, що в країні вживаються захисні заходи, уникаючи при цьому поширення паніки.
"У мирний час говорити про те, що прикордонні муніципалітети небезпечні, коли ми маємо зобов'язання НАТО та країн-партнерів, було б божевіллям. Було б безвідповідально турбувати людей і говорити про [небезпеку на кордоні], але реальність така - кожен з нас має знайти спосіб підійти до цього дуже складного питання війни, бо це реальність", - наголосив для LRT представник Пожежно-рятувальної служби (PAGD), який займається цивільним захистом, Донатас Гуревічюс.
Своєю чергою керівник Центру медіаоперацій Департаменту стратегічних комунікацій Збройних сил Литви, майор Гінтаутас Чуніус сказав, що підготовка до конфлікту має розглядатися у суспільстві як звичайна, довгострокова діяльність, "як і всі інші аспекти життя".
"Ми спостерігаємо, що найбільший позитивний відгук викликають не "хороші новини" (наприклад, "загрози немає, ми всі в безпеці"), а послідовна позиція і своєчасне представлення реальних фактів разом з оцінкою того, що ці факти означають", - додав він.
Крім того, майор підкреслив:
"Збройні сили Литви завжди дотримувалися однієї позиції: по-перше, в довгостроковій перспективі загроза з боку Росії залишається незмінною. Це один із недоліків, з яким литовська держава живе вже сотні років і, найімовірніше, буде жити й надалі. По-друге, з огляду на цей висновок, необхідна постійна готовність, і чим інтенсивнішою вона є, тим більша ймовірність досягнення ефективного стримування".
Загроза РФ для Європи - останні новини
Раніше глава російського МЗС Сергій Лавров звинуватив Україну в неготовності до переговорів і пригрозив Європі. За його словами, європейські миротворці в Україні "стануть законною метою Росії".
Також Лавров звинуватив європейські країни в тому, що вони "готуються до війни з Росією і не приховують цього".
"Для нетямущих політиків у Європі, яким, сподіваюся, покажуть це інтерв'ю, повторю вкотре: побоюватися, що Росія на когось нападе, не потрібно", - сказав політик.
Водночас генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав дві умови стримування Росії. Він попередив, що Європа зіткнеться зі зростаючими ризиками для безпеки, якщо її рішучість похитнеться.
