Уночі 19 грудня лідери Європейського Союзу досягли угоди про позику 90 мільярдів євро на фінансових ринках, щоб підтримати Україну протягом наступних двох років. Європейські держави сперечалися про те, хто повинен оплатити рахунок і, ймовірно, це питання ще не вирішено, пише Politico.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пропонували передати кошти шляхом конфіскації російських активів у бельгійських банках. Вони два місяці намагалися переконати інших лідерів підтримати план використання заморожених коштів Москви для надання позики Україні.
Але прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер відмовився через побоювання судових позовів та інших репресій з боку Москви. У результаті Євросоюз ухвалив план Б, за яким спільні позики будуть гарантовані бюджетом ЄС, який фінансується країнами-членами. Російські активи можуть бути використані для погашення цих позик, але остаточно це ще не вирішено.
За даними Міжнародного валютного фонду, у 2026 році Україні загрожує дефіцит фінансування у 72 мільярди євро.
Багато європейців не підтримують позицію президентки Європейської комісії , що головний пріоритет європейської оборони - підтримка оборони України.
Інститут Кіля, який відстежує фінансову підтримку України з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, зазначає, що виділені кошти з бюджету ЄС для допомоги Україні у 2025 році можуть бути найнижчими з початку війни. І вони значно не покриватимуть прогалину, що залишилася після зупинки фінансування США.
Водночас розрив у внесках між європейськими країнами зростає. Хоча Франція, Німеччина та Велика Британія значно збільшили свої внески на користь України, скандинавські країни, такі як Швеція, Норвегія та Данія, залишаються далеко попереду за відсотками ВВП, які вони витрачають.
При цьому Італія та Іспанія "зробили дуже незначний внесок". Перед самітом південні країни ЄС разом із Бельгією відкинули план репараційних позик, тоді як Німеччина та північні країни наполягали на його прийнятті.
Крім того, в остаточній угоді Угорщина, Чехія та Словаччина не братимуть участі у фінансуванні України.
Хоча Євросоюз із 27 держав-членів має сукупний ВВП у 18 трильйонів євро (порівняно з 2 трильйонами євро ВВП Росії), найбільше занепокоєння викликає втома виборців у великих економіках. Опитування Politico у п’яти західних країнах показало, що німці та французи були менш охочі продовжувати фінансувати Україну, ніж жителі США.
У Німеччині 45% респондентів підтримують скорочення фінансової допомоги Києву, тоді як лише 20% висловилися за збільшення фінансової допомоги. У Франції 37% бажають зменшити допомогу, а лише 24% збільшити.
Фінансування України - останні новини
19 грудня Європейський Союз схвалив рішення про фінансування України на 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тоді повідомив, що найпізніше Україна отримає гроші у другій половині січня.
При цьому уряди європейських країн не змогли досягти угоди про передачу заморожених російських активів Україні. Замість цього країнам довелося узгодити екстрений резервний план, заснований на спільному боргу ЄС.
