НАТО має жорстко реагувати на російські провокації, подібні до вчорашнього зальоту винищувачів у повітряний простір Естонії. Зокрема у таких ситуаціях можна збивати російські літаки. Про це в ефірі чеського телебачення заявив президент країни Петр Павел, якого цитує Echo24.
"Я мушу назвати це вкрай безвідповідальною поведінкою, адже порушення повітряного простору – це привід для активації захисних механізмів і, отже, збиття такого літака. А цього ніхто ні з нашого боку, ні з російського не хотів би", – сказав Павел.
Чеський президент нагадав, що Туреччина вдавалася до жорсткої реакції на російські провокації, збивши російський бомбардувальник Су-24 у листопаді 2015 року під час війни в Сирії.
Павел зазначив, що в часи своєї роботи на посаді голови Військового комітету НАТО він якось прямо запитав росіян, навіщо вони постійно влаштовують подібні провокації. Росіяни йому відповіли: "Тому що ми можемо".
"Вони випробовують нашу стійкість, нашу рішучість захищатися. Я думаю, що ми повинні бути надзвичайно твердими в тому, що якщо буде порушення правил, ми повинні адекватно на них реагувати, в тому числі й військовим шляхом. Росія дуже швидко зрозуміє, що зробила помилку, що перейшла допустимі межі. Але, на жаль, вона дійсно балансує на межі конфлікту, але поступитися злу просто неможливо", – сказав чеський президент.
Як пише Echo24, Петр Павел не єдиний у Чехії, хто хоче бачити більш рішучу відповідь НАТО на російські провокації. Схожу думку напередодні висловив і колишній міністр фінансів країни Мірослав Калоусек.
"Я дуже хотів би, щоб консультації відповідно до статті 4 призвели до чіткого повідомлення НАТО Кремлю: "Наступного разу в повітряному просторі будь-якої з наших країн ми будемо стріляти відразу і без попередження". Я не вірю, що росіяни здатні зрозуміти іншу точку зору", – написав Калоусек у соціальній мережі X.
Російська провокація в Естонії
Як писав УНІАН, останніми тижнями Росія почала нахабно провокувати НАТО. Найсвіжіший епізод трапився учора, коли одразу три російських винищувача вдерлися у повітряний простір Естонії, провівши там загалом 12 хвилин.
Після цього Естонія звернулася до союзників по НАТО, активувавши 4 статтю договору. Вона передбачає обов’язкові консультації між союзниками, але не передбачає прямої військової відповіді.
