Настільки ж не дивно, як і гротескно бачити, як лідери Ірану аплодують "перемозі" Хамасу, незважаючи на те, що зростає кількість свідчень звірств щодо Ізраїльських жінок і дітей, пише Bloomberg.
З цього моменту перспективи Тегерана, а також Ізраїлю та США стануть набагато складнішими.
"Ми досі точно не знаємо, яку роль зіграв Іран в суботньому нападі Хамасу на Ізраїль, але з'являється все більше свідчень того, що партнер Тегерана, принаймні, попросив дозволу, а це означає, що ізраїльським і американським політикам доведеться враховувати це в своїх відповідях", - сказано в матеріалі.
Іран більше не такий ізольований і вразливий, як раніше. Війна в Україні змінила геополітичні розклади, і в результаті, можливо, вперше після революції 1979 року, Тегеран може розраховувати на те, що впливові друзі нададуть йому хоча б дипломатичний захист. Цьому сприяла її роль у наданні Москві ударних дронів для вторгнення в Україну.
Важливість поставок іранської нафти для придушення цін на світовому ринку, а також їх потенціал порушити набагато більші потоки нафти через Ормузьку протоку також пропонують певні важелі впливу, якщо не захист.
У той же час, як багато хто вже говорив, процес нормалізації відносин між Ізраїлем і арабським світом прогресував після підписання в 2020 році за посередництва США угод Абрахамса. Угода про приєднання Саудівської Аравії лежала на столі, навіть незважаючи на те, що Ізраїль почав політику відмови від поступок у відносинах з палестинцями, що живуть в секторі Гази і на Західному березі. Все це в суботу зайшло в глухий кут - явна перемога Ірану.
Атака Хамасу - це саме та демонстративно руйнівна операція, яку Іран хотів провести протягом багатьох років, і вона пропонує довгоочікуване відволікання від його численних внутрішніх проблем.
Для іранського режиму головна проблема полягає в тому, що війна з розлюченим Ізраїлем, повністю підтримана силою США, може, якщо не вдасться, стати його останньою битвою або, в рівній мірі, може означати кінець Хезболли, її маріонеткової сили в Лівані, говорить Джон Рейн, фахівець з Близького Сходу і старший радник з геополітичної експертизи в Міжнародному інституті стратегічних досліджень в Лондоні. Ось чому Іран в останні роки намагався уникнути прямої війни з використанням звичайних озброєнь.
У той же час, завдання для США та Ізраїлю полягає в тому, щоб покарати Іран, не збільшуючи при цьому ціну і руйнування майбутнього конфлікту для себе. Вторгнення в країну з населенням 88 мільйонів чоловік, прорізану горами і що перевищує за розмірами Україну більш ніж в 2,5 рази, не є варіантом. Удари по КВІР і його маріонетковим силам за межами Ірану можуть мати ефект. Повітряні удари всередині Ірану можуть навіть надати послугу верховному лідеру Алі Хаменеї, спонукаючи його внутрішніх опонентів згуртуватися проти спільної зовнішньої загрози.
Порівняно небагато пересічних іранців із задоволенням вступали б у бійку з США чи Ізраїлем, але варто пам'ятати, що Касем Сулеймані, глава сил КВІР "Аль-Кудс", убитий США в Іраку в 2020 році, був однією з найпопулярніших фігур в країні. Навіть опоненти режиму підтримали ідею боротьби з сунітськими радикалами, такими як "Ісламська держава", за кордоном, щоб їм не довелося робити це вдома.
Тиск як на Ізраїль, так і на Іран з метою розширити операцію "Залізний меч" проти Хамасу до регіональної війни цілком реальний. Але ширша війна далеко не неминуча. Ультраконсервативне керівництво Ірану "буде звеличувати ХАМАС у міру продовження цієї боротьби, але прийде час, коли воно опиниться під тиском і змушене буде вкладати свої гроші в те, що говорить, тому що ХАМАС буде готовий просити про допомогу", - говорить Рейн.
У Сирії та Іраку це означало відправку особового складу КВІР на передову, але ставки в Газі набагато вищі. Навіть ХАМАС, переконавшись, що Ізраїлю доведеться атакувати його оплот в Секторі Гази, не може бути впевнений, що старіючі іранські ісламістські революціонери прийдуть йому на допомогу.
Роль Ірану у війні в Ізраїлі та ХАМАСІ
Президент Ірану Ебрагім Раїсі вітає "блискучі і вражаючі перемоги палестинського опору" (напад на Ізраїль) в телефонній розмові з лідером "Ісламського джихаду" Зіядом Нахале.
Палестинські бойовики руху ХАМАС, що стоять за раптовим нападом на Ізраїль, почали планувати напад принаймні рік тому за ключової підтримки іранських союзників, які надали військову підготовку та логістичну допомогу, а також десятки мільйонів доларів на зброю. За словами офіційних осіб, Іран "широко замішаний" у підтримці палестинських бойовиків, але ніяких доказів його прямої участі в різанині в Ізраїлі не виявлено.
