Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нових взаємних тарифів з іншими країнами та заявив, що це поверне "золотий вік". Мовляв, в США "повернуться робочі місця та заводи", це зміцнить "вітчизняну промислову базу", і загалом відповідні тарифи призведуть до "посилення конкуренції та зниження цін для споживачів" у Сполучених Штатах. Так, проти Китаю США вводять 34% мита, проти Європейського союзу – 20%, а проти Великої Британії - 10%. До України застосовується мінімальне 10% мито. При цьому Росії в цьому списку взагалі немає.
З позитивного, схоже, що це частина переговорної стратегії Трампа: або ви погоджуєтеся на якийсь формат миру, або будуть введені обіцяні Лендсі Гремом тарифи в 500% на всі товари з країн, які купують російську нафту. Формально, схожа логіка, застосована і щодо Канади та Мексики.
З негативного - США і Росія стоять напередодні можливого підписання угоди про "рідкісноземельні метали", яка передбачатиме не просто входження американського капіталу в російський енерговидобуток, але й створення торгових домів по продажу російських підсанкційних товарів, перш за все в ЄС (візит Дмітрієва в Вашингтон якраз про це). Це складний процес, бо вимагає погодження ЄС.
Але тепер, ввівши мита на товари з ЄС, Трамп має люфт для маневру.
Я залишаюся при думці, що Путін робитиме все, щоб продовжити війну, але тепер поле для маневру в нього звузилося. Головним переговорним фактором для Путіна залишається саме угода про надра. Його ставка на те, що він буде потрібен, як посередник в переговорах США-Китай різко падає. В нинішній ситуації в нього є опції "або-або" і він, з великою долею імовірності прийме сторону Китаю, як менше із зол персонально для себе (якщо коротко: він хоче продовження війни і він боїться 30% ура-патріотів в поствоєнний період).
Вигідна для нас гра ЄС у те, що ми - частина переговорного процесу ЄС-США, залишається базовою для України, але поле для маневру також звузилося. Річ у тім, що в ЄС вважали: поки йде війна, Трамп не піде на мита проти Європи. Зараз буде гра у відміну мит, і тут ми з козиря перетворилися на потужну, але не козирну карту (цю тему будуть підігрівати Угорщина та Словаччина). Але, попри все, це наша головна гра на сьогодні. Ще раз наголошу: ЄС буде вести переговори про мита, безпеку і підтримку України. Вони приречені це робити в найближчі місяці.
І маємо мати на увазі можливість війни в Ірані – вона доволі висока. Ця опція, хоча зараз вона все ще теоретична, існує. І вона, багато в чому, потрібна Трампу. Адже швидке переможне бомбардування дозволить закрити будь-які спроби грати в контр санкціі і створювати антиамериканські коаліції.
Проте з її реалізацією фокус уваги буде переведений від України.
Наразі говорити про погіршення чи, тим більше, значне погіршення наших позицій не варто. Просто ускладнилася гра.
Вадим Денисенко, політолог
