В кінці літа 1939 року міністри закордонних справ СРСР та Німеччини Вʼячеслав Молотов та Йоахім фон Ріббентроп підписали сумнозвісний пакт про ненапад, який розділив Східну Європу між їхніми країнами та дозволив Гітлеру вторгнутися до Польщі вже за кілька днів після цього. Водночас зараз запропонований американсько-російський план щодо закінчення війни в Україні свідчить про те, що великі військові держави знову змовилися, аби розділити континент на свою користь. Таку думку висловив оглядач Bloomberg Марк Чемпіон.
"Це мало бути зрозуміло вже давно. Принаймні з лютого я говорив, що адміністрація Трампа була зацікавлена не стільки в укладенні мирної угоди для України, скільки в перезавантаженні відносин між США і Росією за рахунок Києва та його європейських союзників. Опублікування 28-пунктної американсько-російської пропозиції зробило це неможливим ігнорувати", - зауважив автор матеріалу.
За словами Чемпіона, наразі, коли європейські лідери нарешті визнали, що у питанні України вони залишилися наодинці, виникає питання: чи може Європейський Союз стати геополітичним гравцем, який здатен протистояти Росії, Китаю та своєму номінальному союзнику США. Оглядач вважає, що чесною відповіддю на це питання буде "ні".
"Для цього потрібно було б продемонструвати значну силу, а це просто не входить у ДНК блоку. Європейський проєкт був розроблений для того, щоб його члени ніколи більше не воювали між собою, як це було під час двох катастрофічних конфліктів і протягом століть до того. ЄС так добре впорався з цим завданням, що в 2012 році отримав Нобелівську премію миру. Але коли йдеться про захист від зовнішніх загроз, шлях до сучасного ЄС усіяний проваленими спільними проєктами у сфері безпеки, починаючи з Західноєвропейського союзу 1954 року, а то й раніше. Це завдання швидко було передано Організації Північноатлантичного договору, тобто США, і так залишилося донині", - пояснив автор публікації.
Зокрема завідувач кафедри сучасної історії німецького університету Людвіга Максиміліана Кіран Клаус Патель зазначив, що просити ЄС показати жорстку силу - це все одно, що "сказати професійному футболісту, що відтепер він буде грати в регбі".
За словами Чемпіона, неготовність ЄС до світу "геополітичного регбі" не має чіткого інституційного вирішення. Проте Європа не має іншого вибору, як зробити стибок, якщо не хоче, щоб її "розірвали на шматки".
"Ключ полягає в тому, щоб зробити Європу - а не ЄС - рушійною силою дипломатії та проєкції жорсткої сили. Жорстка зовнішня політика повинна проводитися за межами ЄС, по можливості в рамках НАТО, а якщо це неможливо - за допомогою спеціально створених коаліцій", - додав оглядач.
Автор матеріалу вважає, що в деякій мірі це вже почалося. Велика Британія стала очільником Обʼєднаних експедиційних сил 10 північних країн, що не входять до ЄС та НАТО, а інша група обʼєднує так звану Північно-Балтійську вісімку. Також нещодавно Велика Британія і Франція організували коаліцію добровольців для миротворчої місії в Україні.
"Це хаотично, але я не впевнений, що це погано", - підкреслив Ніклас Гельвіг, провідний дослідник Фінського інституту міжнародних відносин, що базується в Гельсінкі.
Чемпіон додав, що це також може бути єдиним способом для Європи діяти ефективно, адже занадто багато геополітично важливих гравців регіону, серед яких члени НАТО - Норвегія, Велика Британія і Туреччина - не входять до ЄС.
"Як часто кажуть, Європа повертається до історії після кількох десятиліть утопічного перепочинку, тож її першочерговим завданням є переозброєння. Але Європа завжди об'єднувалася проти зовнішніх загроз лише тоді, коли вони сприймалися як спільні та надзвичайні, очевидними прикладами чого є Радянський Союз під час Холодної війни та Османська імперія наприкінці 17 століття", - нагадав оглядач.
Також Чемпіон підсумував:
"Знайти спосіб зробити і те, і інше - зберегти мир всередині, і водночас продемонструвати силу за кордоном - може бути найважливішим викликом, з яким зіткнулися європейські лідери з часу реагування на доленосну російсько-німецьку "мирну" угоду 1939 року".
Європа і війна в Україні - останні новини
Раніше New York Post писав, що допомога Україні обійдеться Європі вдвічі дешевше, ніж поступки Росії. Зокрема фінансування військових дій України протягом чотирьох років обійдеться європейським урядам у 606-972 млрд доларів. Водночас зміцнення східного флангу Європи, якщо Москва доб'ється свого, обійдеться їй майже вдвічі дорожче - від 1,4 до 1,8 трлн доларів.
Водночас Bloomberg писав, що Європа готується відбивати вторгнення РФ без допомоги США. Наразі робляться інвестиції у збройову промисловість Європи, а військові навчання тепер проходять без участі американців.
"Актуальність цих підготовчих заходів буде підкреслена цього тижня, оскільки Вашингтон поглиблює зв'язки з Росією. У той час як Білий дім наполягає на припиненні війни в Україні, його погрози цього місяця припинити військову підтримку Києва підвищили ймовірність того, що європейським державам доведеться захищати Україну, а можливо, навіть решту свого східного кордону, за обмеженої підтримки США", - додає видання.
