Думка
70-річчя Мюнхенської угоди, яке поминатимуть 29–30 вересня цього року набуває особливої тональності, і не лише через “ювілей”. Відповідно до цієї угоди, підписаної провідними європейськими державами 1938 року, Чехословаччину було віддано на поталу нацистам. Як сім десятиріч тому британський прем’єр Чемберлен та його французький візаві Даладьє увійшли в історію своїм огидним плазуванням перед Гітлером, так і сьогодні Захід демонструє свою сервільність перед московським ведмедем, що скуштував таки після багаторічної дієти свіжого м’яса і тепер жадатиме його знову і знову. Адже серпень 2008-го чим далі, тим більше асоціюється з вереснем 1938-го.
Промчавши по трасі від аеропорту до Тбілісі, яка відтоді носить його ім’я, Президент Буш запевнив на велелюдному мітингу, що США і Грузія завжди будуть разом. Англосаксонська відстороненість та обійми Буша й Путіна в Пекіні в перші дні конфлікту розбила ці порожні слова на друзки. (До речі, уся американська преса коментує момент, коли родина Бушів скочила з місць і щосили аплодувала американському плавцеві, який здобув золоту медаль, а Путін демонстративно не плеснув у долоні й не звівся на ноги).
Кореспондент Нью-Йорк Таймс, який приєднався до обозу грузинських військ, що понуро залишали Горі, наслухався на свою адресу чимало гірких слів: "Де Америка? Де НАТО?" Зрозуміло, що мова про участь Заходу у військових діях не йде, однак і мова дипломатії настільки немічна, що тільки розвеселяє Кремль. Ну й що з того, що Медвєдєва виключать із “великої вісімки”? Путін так і планував: Дімі там нічого особливо робити, а через чотири року він повернеться до тієї компанії.
Америка насправді панічно остерігається Ірану, його напівміфічного ядерного потенціалу. Невже слід чекати медового періоду між Москвою і Тегераном, аби нагадати США, що біполярний світ відновлено на кавказьких згарищах пострадянської епохи, яка завершилася у серпні 2008 року?
Україна, схоже, буде наступною за Грузією, і Кримський півострів за таких обставин, за таких безглуздих чвар тих, хто називає себе українською елітою, може бути анексований Росією. Матриця анексії вже протестована в Південній Осетії – начхавши на українське законодавства, Москва почне видавати російські паспорти кримчанам, і ті, відчувши право сильного і побачивши його на телеекранах РТР і Першого російського, вишикуються за ними в чергу. А потім Росія захищатиме не просто права російськомовного населення, а своїх громадян. Чорноморський флот, напрактикувавшись на грузинських гондолах, розверне гармати на адміністративні будинки, в яких, за висловлюванням депутата-регіонала, сидять “українські гауляйтери”.
Ігор Шпак
