Валютно-курсові метаморфози, що відбуваються в останні дні в Україні для багатьох громадян країни стали дуже неприємною несподіванкою. Вітчизняна валюта, про міцність якої довго і наполегливо твердили в Нацбанку, і яка злетіла до долара всього півроку назад на 5-10%, тепер почала різко падати.
Все почалося з раптового ослаблення гривні на українському міжбанку минулої середи. Того дня торги по долару США відкрилися котируваннями 4,8160/4,8340 грн., а до закриття опустилися до 4,9300/4,9400. Таким чином, гривня девальвувала до долара за один день на 2,5%.
Далі була моментальна і адекватна реакція на готівковому валютному ринку. У четвер з раннього ранку комерційні банки дружно підняли ціни на долари і євро. Американську валюту почали купувати по 4,85-4,90 грн., а продавати по 5,05. Євровалюта подорожчала в середньому до 6,90 грн. і 7,25 грн., відповідно.
Проте якихось помітних заходів НБУ не вжив, і вчора на українському міжбанку продовжився висхідний тренд. Торги по долару США відкрилися котируваннями 44,9250/4,9650, а закрилися - 5,0050/5,0200. Причому, протягом дня вони піднімалися до відмітки в 5,04 грн./дол. Нацбанк, у свою чергу, як і в середу, на ринок вирішив не виходити.
Природно, що в таких умовах з ранку у п`ятницю продовжилося падіння і готівкової гривні. Курс купівлі долара в багатьох обмінних пунктах піднявся до 4,95-4,99 грн., а продажу – до 5,07-5,10 грн. (хоча частина банків і залишила цінники на вчорашніх рівнях) Отже, всього за два дні готівковий долар в Україні подорожчав більш ніж на 5%.
Навряд чи потрібно говорити, як до тенденції швидкої девальвації гривні поставиться населення. Звичайно ж, вкрай негативно, і це буде справедливе обурення українців. Адже всі чудово ще пам`ятають нещодавні запевнення керівників Національного банку - а саме це відомство відповідає в країні за валютно-курсову політику – в стабільності гривні і їх рекомендації населенню зберігати заощадження саме в національній валюті.
Трапилося ж у ці дні з гривнею те, що і мало трапитися. А наблизив старт процесу падіння вітчизняної валюти саме Нацбанк, який провів у березні цього року блискавичну ревальвацію гривні. Причому зробив він це, незважаючи на економічні передумови проти зміцнення вітчизняної валюти і відповідні попередження експертів. Пригадаймо економічну ситуацію в Україні на початку року, що має безпосереднє відношення до валютно-курсової політики!
За перший квартал 2008 року експорт товарів з України виріс по відношенню до відповідного періоду минулого року на 28,5%, а імпорт – на 45,1%. Негативне сальдо торгівлі товарами збільшилося за вказаний період в 2,2 раза і склало $5 млрд. (за 7 місяців негативне сальдо перевищило $11 млрд.).
Причому, ситуація в цьому плані могла бути ще гіршою, але пощастило з кон`юнктурою для головних галузей українського експорту – металургії і хімії. Несподівано для багатьох експертів з грудня 2007 року почалося швидке зростання світових цін на продукцію цих галузей, що зумовило додатковий приріст валютної виручки в країну.
Також на початку нинішнього року в Україні місяць за місяцем підвищувалася інфляція в річному вимірюванні - після досягнення рекордної позначки в цьому сторіччі в 2007 році (16,6%). У травні 2008 року річна інфляція досягла вже 31%, що, природно, сприяло ще більшому зростанню імпорту і погіршенню умов для вітчизняних експортерів.
Крім того, в світі набирала обертів фінансова криза, а це мало з часом обернутися подорожчанням кредитних ресурсів і скороченням об`ємів зовнішніх запозичень для українських компаній.
Всі три вищеперелічені чинники означали для української валюти тільки одне – їй призначено було в майбутньому лише девальвувати. Деяке сум`яття, правда, вносив процес істотного ослаблення долара до євро на міжнародних валютних ринках, який спостерігався в 2007 і першій половині 2008 року. Але практично всі зарубіжні фінансові аналітики передбачали, що євровалюта вже дуже «перебрала», і ось-ось почнеться зворотний хід.
Чи повинен був Нацбанк знати і враховувати всі ці економічні явища? Безумовно!
І пам`ятається, як глава НБУ Володимир Стельмах демонстрував свою обізнаність, розповідаючи в квітні з трибуни Верховної Ради про стагфляцію, що почалася в державі.
Нарешті, невже керівництво НБУ не усвідомлювало, що в Україні окрім всіх несприятливих економічних передумов спостерігається, ще і, м`яко кажучи, політичний неспокій? Адже це завжди було потужним девальваційним важелем?
Що ж Національний банк зробив у цих умовах? Провів навесні 4%-е зміцнення гривні! Що лише трохи дозволило протистояти інфляції, та зате боляче ударило по українських експортерах і прискорило зростання імпорту. І тим самим НБУ наблизив для гривні годину «Х», яка зараз, схоже, настала.
Мабуть, якраз у вересні 2008 року відбулося накладення найбільш несприятливих для гривні чинників. Вже починаючи з кінця липня світові ціни на сталь різко пішли вниз, унаслідок чого скоротилися надходження валюти від експорту чорних металів. Мало того, багато українських метпідприємств у зв`язку зі зниженням попиту на їх продукцію навіть зменшили товарний випуск.
Свій негативний внесок внесла і криза на українському фондовому ринку - нерезиденти спішно продають в останні дні свої папери і виводять капітал з країни. Певний вплив мало також підвищення долара до євро – з 1,6 долар/євро в липні курс опустився до 1,4 у вересні. Ну і, певна річ, дуже погіршити ситуацію може зараз ажіотажний попит населення на іноземну валюту.
У таких умовах слід чекати, зрозуміло, подальшого ослаблення гривні. Як припускають деякі фінансові аналітики, найближчим часом готівковий курс може досягти 5,3 грн. за 1 долар. А що буде з вітчизняною валютою далі, наприклад, в кінці нинішнього року і на початку 2009, коли Україні доведеться зіткнутися ще й зі значним подорожчанням російського газу, зараз прогнозувати вельми важко. Але радісних перспектив не видно.
Юрій Глухов
