Київ. 6 грудня. УНІАН. В Адміністрації президента вирішили відкласти створення незалежного органу з питань антикорупційної політики (ОАП), що є однією з умов лібералізації візового режиму з ЄС. Зокрема, Київ сподівається переконати Брюссель відмовитися від цієї вимоги.
Про це пише газета «Коммерсанть-Украина».
Як пише видання з посиланням на власні джерела, робота відкладена мінімум на два роки.
1 грудня закінчився термін, відведений Мін'юсту президентом Віктором Януковичем на підготовку проекту закону про створення спеціального уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.
У документі, надісланому до Адміністрації президента, міністр юстиції Олександр Лавринович на трьох сторінках виклав причини, з яких підготовка даного закону на даний момент є недоцільною.
«В Україні сьогодні фактично почалася реформа системи правоохоронних органів. За її підсумками буде визначено, який правоохоронний орган відповідає за боротьбу з корупцією в країні... До протидії корупційним проявам необхідно підходити системно і тільки після завершення згаданих реформ. Тому законодавче врегулювання питання про статус ОАП і його функції є передчасним», - йдеться в документі.
Джерело видання в АП зазначає, що рішення Мін'юсту відкласти створення ОАП погоджено з главою держави.
У Міністерстві юстиції підтвердили припинення створення структури по боротьбі з корупцією, але запевнили, що ця пауза не буде тривалою.
«Процес не затягнеться. Вже створена робоча група, яка готуватиме проект закону про прокуратуру. На початку наступного року буде запущена робота з комплексного реформування системи правоохоронних органів. Це, а також прийняття Кримінально-процесуального кодексу необхідно для створення ефективного ОАП», - заявила виданню директор департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Мін'юсту Інна Фесенко.
За її прогнозами, закон про ОАП може бути готовий вже наступного року.
Тим часом джерело видання в АП запевняє, що в заявлені терміни завершити реформу не вдасться:
«Якщо бути реалістом, то цього закону не буде ще як мінімум два роки».
Нагадаємо, створення ОАП є однією з вимог плану дій візової лібералізації (ПДВЛ) з Євросоюзом. Раніше в ЄС відзначали, що не можуть перейти до другого етапу виконання ПДВЛ до вирішення питання щодо антикорупційного органу.
До вступу в силу закону про ОАП деякі функції цього органу Віктор Янукович поклав на Мін'юст.
«Існує також Національний антикорупційний комітет (НАК) при президенті, який можна вважати тим незалежним органом, створення якого вимагає ЄС», - відзначає Фесенко.
Експерти вважають ці доводи непереконливі.
«Державний орган повинен мати печатку і бюджет, інакше він нічого не зможе робити. У нашого комітету цього немає», - розповів "видання" член НАК, президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency International в Україні) Олексій Хмара.
Втім, в уряді не виключають, що Брюссель пом'якшить свою позицію за підсумками нового моніторингу виконання ПДВЛ.
«Ми чекаємо висновків ЄС за підсумками роботи місії, яка відвідала Україну в жовтні. Цей звіт буде готовий до кінця року. До цього робити якісь висновки передчасно», - сказав глава департаменту Євросоюзу Міністерства закордонних справ Всеволод Ченцов.
У Мін'юсті уточнили, що вони спробували переконати ЄС в ефективності нині діючої в Україні схеми, згідно з якою частина функцій ОАП тимчасово покладено на Мін'юст.
В Мін'юсті також не виключають, що після закінчення перехідного періоду повноваження ОАП залишаться за Мін'юстом або підпорядкованим йому органом.
Альтернативою концентрації цих функцій в Мін'юсті може стати створення ОАП на основі однієї з силових структур або її підрозділу - у світовій практиці поширений і такий варіант. До того ж даний варіант передбачений Стамбульським планом дій по боротьбі з корупцією - розробленим ООН міжнародним документом, учасником якого є Україна.
З тим, якому органу в майбутньому будуть надані функції оперативної антикорупційної діяльності, поки що також немає ясності.
«Ми аналізували і прийшли до висновку, що це може бути Генпрокуратура. І в деяких європейських країнах обраний саме такий варіант. Хоча я нагадаю, що були й інші ідеї, наприклад, створення Національного бюро розслідувань . Остаточно це питання не проясниться до тих пір, поки не завершиться реформа системи правоохоронних органів», – уточнила Фесенко.
