У галереї «Колекція» (вул. Панківська, 8) проходить персональна виставка «Страсті за С(z)урбараном» одного з найбільш талановитих і відомих художників сучасної України Олександра Ройтбурда.
На виставці представлені картини з нового циклу художника – іспанського, у якому Олександр Ройтбурд веде свого роду діалог з відомим іспанським живописцем, представником севільської школи, майстром монументальної композиції та натюрморту Франциском де Сурбараном.
За власним зізнання художника, на цикл «Страсті за С(z)урбараном» його надихнула минулорічна поїздка в Іспанію. Де майстра надзвичайно вразив «дух готики, іспанське бароко, їжа, красиві типи людей, особливо жінки.
– І, звісно, запала в душу Барселона з Гауді. Бо Барселона – це місце, в якому люди живуть з відчуттям того, що їхнє місто – єдине в світі, де ще будується великий готичний собор. Такого вже більше нема ніде.
Більшість персонажів виставки – це францисканські монахи чи Сан Франциск. Здебільшого це цитати з Сурбарана чи цитати з тих, хто звертався до нього.
– З картин вилізає всяка всячина: батони, багети, ковбаси,.. така ось Іспанія – м’ясоїдна і водночас аскетично католицька, – зазначає Олександр Ройтбурд.
Директору галереї «Колекція» Олегу Байшеву Олександр Ройтбурд і цього разу зробив те, що пасує його сутності:
– Нам приємно продовжувати багаторічну працю з одним з великих художників сучасності. Це буде свого роду продовження циклу «Каляки-маляки» – це коли художник грає, деформує класичній витвір, цим самим актуалізуючи, осучаснюючи його. Мені особисто подобається, що це будуть полотна великих розмірів. На мій погляд, Ройтбурду властиві саме великі картини. Тож, серія «Страсті за С(z)урбараном» якраз пасує його сутності. У Саші дивовижне чуття колориста, водночас йому властива стилізація мистецтва: влізти в будь-яку епоху, культуру, поезію, літературу і все це разом зміксувати, зробити такий компот й створити своє – ройтбурдівське творіння. Особливо вдало в нього це виходить, коли він звертається до монументальних форм, розмірів. Тобто продовжується ройтбурдівська тема – традиція натюрморту. Цього разу в нього будуть оці сирі ковбаси з батонами…
Галерист знаходить велику схожість у Ройтбурда та Сурбарана за стилістикою, художніми ходами.
– Вони дуже близькі до Ройтбурда, каже Олег Байшев. – Я хотів, щоб Саша взяв Веласкеса, але він подивився і зрозумів, що це не його художник, він б не міг гідно його стилізувати. Хоча й страшенно любить Веласкеса. А в «Пристрастях за Сурбараном» видно, що Ройтбурд попав у десятку, у нього вийшов чудовий діалог з Сурбараном…
Виставка триватиме до 10 липня. Вхід вільний.
