Під пошкодженими реакторами АЕС "Фукусіма-1" у басейні з каламутною водою вчені виявили живу екосистему. Вода містить близько мільярда бекерелів радіоактивного цезію-137 на літр, але бактерії спокійно виживають там, пише ECO News.
У виданні зазначили, що історія починається з землетрусу та цунамі 2011 року, які затопили АЕС "Фукусіма-1" морською водою та спричинили багаторазові розплавлення активної зони. Ця вода зібралася в захисній камері під будівлею реактора, яка утримує пару та радіоактивні матеріали.
Команда під керівництвом біологів Томоро Варашини та Акіо Канаї з Університету Кейо зібрала проби з двох глибин у басейні цієї камери. Потім вони використовували портативне обладнання для секвенування ДНК, яке могло безпечно працювати всередині приміщення з контрольованим рівнем радіації, щоб скласти карту бактеріального співтовариства.
Що виявили вчені
Вчені розповіли, що генетичний аналіз, проведений у ході дослідження, показав, що у верхньому шарі води, відомому як TW1, переважали бактерії роду Limnobacter. Нижній шар, багатий на мул, TW2, був заповнений переважно бактеріями роду Brevirhabdus. Обидва роди належать до груп хемолітотрофних мікроорганізмів, які отримують енергію шляхом окислення неорганічних сполук, таких як сірка та марганець.
Цікаво те, що вчені випробували бактерії Limnobacter thiooxidans під впливом гамма-випромінювання, але їхня стійкість до радіації виявилася схожою на стійкість звичайних бактерій. У пробах з камери частка родів бактерій, відомих своєю екстремальною радіаційною стійкістю, була вкрай мала.
Як бактеріям вдалося вижити в цих умовах
Вчені відзначили, що бактеріям вдається виживати завдяки тому, що вони утворюють біоплівки. Це липкі шари, які бактерії утворюють на металевих поверхнях.
Дослідники пояснили, що біоплівки можуть діяти як щит, пом'якшуючи частину пошкоджень від іонізуючого випромінювання. Водночас бактерії використовують розчинені мінерали як джерело енергії.
Також аналіз показав, що багато видів бактерій у затопленій камері, ймовірно, потрапили туди разом із цунамі. Ще частина бактерій нагадує види, які процвітають у промислових біоплівках, мулі та стічних водах.
Крім того, вчені з'ясували, що приблизно 70% видів бактерій у воді пов'язані з корозією металу. Корозійні біоплівки можуть поступово роз'їдати сталеві конструкції, трубопроводи та інше обладнання, а також каламутити воду, ускладнюючи роботу камер і роботів.
У кінцевому підсумку, це дослідження пропонує мікробіологічну карту місця, в якому бригади працюватимуть протягом багатьох років. Знання того, які бактерії присутні, де вони знаходяться в системі і наскільки сильно вони впливають на метал, допомагає проектувальникам розробляти покриття, біоциди або інші засоби контролю, які уповільнюють корозію і знижують майбутні ризики, не створюючи при цьому нових екологічних проблем.
Чорна цвіль з Чорнобиля може врятувати людство від космічної радіації
Раніше в Earth писали, що одним із найцікавіших прикладів виживання в зоні відчуження після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала цвіль під назвою Cladosporium sphaerospermum. Цей організм відомий науці вже давно, але саме в Чорнобилі він привернув особливу увагу.
Вчених зацікавила здатність Cladosporium sphaerospermum "харчуватися" радіацією. Вони вважають, що ця цвіль може захистити космонавтів від космічної радіації.
