Через бойові дії птахам немає де гніздитися / колаж УНІАН, фото 4 окремої танкової бригади, pxhere.com

Через війну в Україні в лісостеповій і степовій зонах зникають біотопи птахів – природні середовища, у яких звикли оселятися пернаті. Про це розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко, пише Главком.

"Бойові дії тривають переважно в степовій зоні: Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області, частково в лісостепу – північ Харківської та схід Сумської областей. У степах давно було закладено полезахисні лісосмуги, які сприяли поширенню лісових птахів. Нині у лісосмугах супротивникам легко сховатися. Тож через бойові дії ці насадження часто випалюються з обох боків – як московитськими, так і українськими військами", - пояснив Фесенко.

За його словами, разом із лісосмугами зникають і такі види птахів, як вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив’янки тощо.

Відео дня

"Це дрібні комахоїдні птахи, які потребують належних умов для розмноження. Біотопні втрати для цих видів можна буде оцінити лише з часом", - зазначив фахівець.

Він навів приклад впливу бойових дій на гніздування птахів під час окупації Київської області, яка тривала з 24 лютого по 2 квітня 2022 року. 

"Є такі дослідження, що під час окупації, яка тривала в Київській області зокрема у березні, відзначено суттєве зниження активності гніздування", – зазначив Фесенко.

Також орнітолог розповів, що поблизу Бородянки проводили облік пар лелек білих, які займали гнізда, і виявили, що якщо раніше там було 12 гнізд, заселених до 90%, то в 2022-му через шум, вибухи і спалахи птахи зайняли тільки два гнізда. 

"Успішність гніздування цих двох пар лелек лишається невідомою. Лише у 2023-му, через рік після окупації, кількість птахів, що загніздилися, повністю відновилася. Отже, зменшення сталося внаслідок прямого впливу бойових дій", – наголосив він.

Про те, як війни впливають на птахів, свідчить і сиутація з горихвісткою чорною, каже Фесенко. За його словами, на початку ХХ століття цей вид на адміністративній території сучасної України траплявся лише на північному заході країни, а після Другої світової ці птахи почали активно заселяти зруйновані міські квартали.

"Горихвістка чорна віддавна характерна для гірських районів Європи. З часом птах почав заселяти населені пункти, сприймаючи будівлі як скелі, де можна знайти місця для гніздування. Після Другої світової війни в Києві, на руїнах, чисельність горихвістки чорної значно зросла. Потім ці птахи розширили ареал на північ, схід, південь. Умови після війни, хоч і жахливі для людей, сприяли поширенню виду птахів", – каже орнітолог.

На територіях, де бойові дії відбуваються довго, екологічні наслідки можуть бути значними, але якими саме вони будуть - покаже лиш майбутнє, стверджує Фесенко.

Інші новини екології

Як повідомляв раніше УНІАН, в Україні зникають кілька видів червонокнижних риб. За словами іхтіологині Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Юлії Куцоконь, зараз у загрозливому стані види стоячих водойм, серед яких мересниця озерна, карась золотий та умбра європейська. Вона пояснила, що наразі в Україні немає розливу на багатьох річках, немає заплавних водойм, де ці види можуть жити.

Також УНІАН писав, що на місці Каховського водосховища оселилися пелікани. Зазначалося, що після того, як Росія зруйнувала Каховську ГЕС, природа почала відновлюватися у несподіваний спосіб. Зокрема біля Нікополя утворилися мілководні ділянки та заболочені території, що стали сприятливим середовищем для рідкісних птахів. 

Вас також можуть зацікавити новини: