Ілюстрація / REUTERS

Українські металургійні гіганти вже активно вкладаються в екологічні проекти, однак допомога держави теж не завадить.

Як пише "Бізнес Цензор", за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для фінансування проектів з декарбонізації економіки, Україні протягом 10 років знадобиться 102 мільярди євро капітальних інвестицій. Саме такі кошти знадобляться, щоб зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року.

Видання нагадує, що в рамках програми боротьби зі змінами клімату Fit for 55, яка передбачає низку різних заходів, спрямованих на скорочення викидів, та реалізується під егідою Паризької кліматичної угоди, країни-учасники взяли добровільні зобов'язання щодо скорочення викидів СО2. Наприклад, ЄС зобов'язався скоротити викиди на 55%, а Україна – на 65% порівно з рівнем викидів 1991 року.

При цьому великі українські металургійні компанії вже почали активно долучатися до реалізації програми. Так, найбільший обсяг інвестицій в екологічні проекти заявила гірничо-металургійна група компаній "Метінвест" бізнесменів Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Минулого року інвестиції групи в оновлення зросли на 30% – до 500 млн дол, а в найближчі чотири роки група інвестує суто в екологічні проекти 1,5 млрд дол. Це при тому, що на частку підприємств групи "Метінвест" припадає лише 16% викидів в Україні, однак інвестиції групи на екологічні проекти становлять 40% від загального обсягу в Україні.

"На відміну від сумного тренду в країні, а саме – деіндустріалізації, "Метінвест" вибрав інший шлях, інвестиційний, він в довгостроковій перспективі повинен нам дозволити зберегти стратегічно важливу індустрію і бути екологічно чистими", – заявив на міжнародному форумі в Києві "Декарбонізація сталевої індустрії: виклики для України" гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков.

За його словами, компанія постійно вивчає різні технологічні рішення для скорочення викидів. Серед іншого, "Метінвест" планує перейти на європейську систему моніторингу та звітності парникових газів та впровадити дорожню карту для скорочення викидів, аналогів якої в Україні ще немає. Також група уклала меморандум з міжнародною компанією, що надає повний комплекс технологій, продуктів і послуг для підприємств металургійної промисловості Primetals Technologies, а також з провідним австрійським дослідним центром в металургії K1-MET для реалізації спільних проектів зі скорочення викидів парникових газів.

Крім того, група Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка управляє Полтавським та Єристовським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), планує в найближчі роки інвестувати в зменшення вуглецевого сліду 300 млн грн. А трубно-колісна корпорація "Інтерпайп" Віктора Пінчука в 2012 році відкрила електросталеплавильний комплекс з найнижчими в галузями викидами СО2, інвестиції становили 1 млрд дол. DSH Steel, яка входить в гірничо-металургійний дивізіон групи DCH Олександра Ярославського, в останні три роки інвестувала в екологічні програми близько 500 млн грн, а корпорація Centravis Юрія Атанасова, яка входить у десятку найбільших виробників безшовних нержавіючих труб, почала програму екологічної модернізації вартістю 140 млн грн.

Втім, констатують автори матеріалу, наразі фінансування проектів з декарбонізації залишається головною проблемою впровадження низьковуглецевих технологій в усьому світі, й Україна – не виняток.

За оцінками аналітиків GMK Center, процес декарбонізації виробництва потребуватиме від металургійних підприємств України 25 млрд дол. інвестицій. Основне фінансове навантаження при цьому припаде на 2030-2070 роки.

"Зрозуміло, що самостійно такі суми грошей компанії не зможуть знайти без підтримки держави. Європейський союз, наприклад, частково компенсуватиме витрати своїх компаній на декарбонізацію. В тому числі – і за рахунок зібраних з українських постачальників грошей через механізм СВАМ. Саме тому, щоб український бізнес не був вимушений фінансувати декарбонізацію сусідніх європейських країн, держава повинна ухвалити рішення про участь у фінансуванні проектів декарбонізації", – сказано у статті.