Національний банк України звернувся з позовом до Тернопільського міського районного суду про захист ділової репутації проти депутата Верховної Ради України від політичної партії «Свобода» Михайла Головка з вимогою спростувати поширену ним недостовірну інформацію про те, що регулятор нібито рекомендував клієнтам банку «Хрещатик» переводити рахунки в банки, наближені до керівництва НБУ.
Як повідомляється на сайті регулятора, 14 квітня НБУ спростував інформацію, розміщену депутатом у ЗМІ. «Національний банк не давав жодних рекомендацій клієнтам банку «Хрещатик» щодо переходу на обслуговування в інші банки. Також члени правління Національного банку України не мають стосунку до жодного банку, адже це може призвести до конфлікту інтересів», - йдеться в повідомленні.
Читайте такожТимчасову адміністрацію в банку "Хрещатик" продовжили до 4 червняРегулятор нагадав, що в Законі України «Про Національний банк України» чітко зазначено, що члени правління НБУ не можуть бути прямими або опосередкованими власниками будь-якої кількості акцій (часток, паїв) будь-якого банку.
Як повідомляв УНІАН, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів тимчасову адміністрацію в банк «Хрещатик» 5 квітня на підставі рішення Національного банку про визнання цієї фінансової установи неплатоспроможною. Фонд попередньо оцінював обсяг виплат гарантованих відшкодувань вкладникам банку «Хрещатик» у 2,8 млрд. грн.
Банк «Хрещатик» працює на ринку України з 1993 року і входить у двадцятку найбільших банків за обсягом активів. Згідно з даними про структуру власності банку, ключовими власниками фінустанови є громадянин України Андрій Іванов з часткою 37%, Київська міськдержадміністрація з часткою 25%, громадянин Австрії Микола Солдатенко із часткою 24%.
Під час введення в банк тимчасової адміністрації Київміськдержадміністрація заявила, що за фактом банкрутства банку на правах його міноритарного акціонера звернулася до правоохоронних органів та Державної фіскальної служби.
Згодом до правоохоронних органів звернувся і Національний банк, який заявив, що має відомості, які можуть свідчити про організовану злочинну діяльність у банку.
За інформацією екс-голови правління банку Дмитра Гриджука, «Хрещатик» ніколи не був кишеньковим банком певної фінансово-промислової групи і практично з дня свого заснування - 23 роки - займався спільними проектами зі столичним муніципалітетом. Він також повідомив, що банк потребував підтримки акціонерів, але не отримав її.
За інформацією джерел у банку, комунальні підприємства Києва, підзвітні КМДА, незадовго до введення тимчасової адміністрації в банк «Хрещатик» встигли вивести з нього близько 300 млн грн власних коштів. Водночас, за даними КМДА, з початку року до 1 квітня комунальні підприємства Києва вивели з неплатоспроможного банку «Хрещатик» тільки 25%, або 115 млн грн, своїх коштів у банку.
