Інформація про те, що російська влада, точніше Центральний банк РФ, вклала велику долю золотовалютних резервів в юань, а тепер змушена визнати, що вивести кошти з китайських активів просто так неможливо, насправді не новина. У втраті контролю над 392 млрд доларів США ЦБ РФ зізнався ще в квітні 2022 року. З того часу сума могла трохи зменшитись через зміну курсу євро до долара, втім вона все ще становить більшу частину ЗВР ЦБ РФ - трохи більше ніж 60%. Але коли зараз, на нараді з урядом РФ, Центральний банк фактично зізнався, що вкладати ЗВР більше немає куди, розгорнулася справжня трагедія.

Річ у тому, що напередодні війни ЦБ РФ тримав резерви на рівні 100 млрд доларів у китайських юанях. З часом частка юаня могла зрости, але виявилось, що Народний банк КНР (НБК) готовий впускати великих покупців на ринок юань-долар, але не готовий їх відпускати. НБК дійсно має суворі валютні обмеження і намагається не випускати валюту з країни. Щоб забрати юані з КНР, уряду та ЦБ РФ потрібно або купувати на ці юані китайські товари, або підписувати спеціальну міжурядову угоду з КНР, на що можуть знадобитись роки.

Крім того, виявлена проблема показала абсурдність заяв "Газпрому" та "Роснафти", що вони готові продавати газ та нафту в КНР за рублі, бо по факту ЦБ РФ не знає, яким чином вивести з КНР юані, яких вони накупили в ЗВР.

Відео дня

У ситуації навколо Центрального банку РФ набагато важливіше інше. Мало хто з фахівців, не кажучи вже про пересічних громадян, звертав увагу на структуру та сутність роботи окремих підрозділів ЦБ РФ та його залучення до війни в Україні

НБК просто виявився не готовим до ролі банка-емітента резервної валюти, хоча такий статус МВФ надав йому ще кілька років тому. Розрахунки ж між КНР та РФ в доларах та євро ще на початку війни були проблематичними. Тобто, набравшись юанів, ЦБ РФ повідомив економічний блок уряду, що по факту ця валюта не є ліквідною, і в гіршому випадку її можна витрачати тільки в КНР, а це вже звичайний бартер.

Проте у ситуації навколо Центрального банку РФ набагато важливіше інше. Мало хто з фахівців, не кажучи вже про пересічних громадян, звертав увагу на структуру та сутність роботи окремих підрозділів ЦБ РФ та його залучення до війни в Україні. Втім, вивчення практики роботи ЦБ РФ та законодавства країни-агресора показало, що, де-факто і де-юре, ЦБ РФ є військовою установою.

Так, в структурі ЦБ РФ діє сукупність польових установ Банку Росії (ПУБР). Управління цими установами здійснюється спільно ЦБ РФ і міністерством оборони РФ (МО), при чому в рамках ЦБ РФ діяльність цих установ керується департаментом польових банків, діяльність якого курує один з заступників голови ЦБ РФ.

Система ПУБР як раз і створювалась для того, щоб викорчувати із загальної системи розрахунків інформацію про розрахунки між військовими частинами, між МО та військовими. Ба більше, ПУБР в розрізі фінансового законодавства повністю керовані ЦБ РФ і є його частиною. ПУБР випускають для військових картки платіжної системи МИР, тобто ведуть масштабні зарплатні проекти для МО, хоча це можуть робити і комерційні банки.

Всього у РФ близько 225 ПУБР, вони мають власні відділення, банкоматну мережу, а через платіжну систему МИР інтегровані в мережу розрахунків і банкоматів по всій території РФ.

Очевидно, що ПУБР обслуговують не тільки російських військових, але і цивільних осіб - працівників МО. Заступник голови ЦБ РФ, який курує ПУБР, і директор департаменту ПУБР ЦБ РФ мають військову освіту і, очевидно, військові звання, але працюють у штаті ЦБ РФ.

Цікаво й те, що ПУБР у м. Севастополь працював з 1994 року, тобто, де-юре відокремлений підрозділ ЦБ РФ тихенько знаходиться на території України без будь-яких міжнародних угод чи погоджень.

Коли всередині ЦБ РФ проект ПУБР народжувався як самостійний, то була спроба відокремити ПУБР від центрального банку на законодавчому рівні. Вочевидь, це робилось для того, щоб формально зберегти незалежність центрального банку. Втім, з цього нічого не вийшло.

По-перше, ПУБР зараз жорстко інтегрований в систему ЦБ РФ. По-друге, самі ПУБР, де-факто, є філіями ЦБ РФ для військових та цивільних працівників МО, але розрахунки між ними здійснює операційний департамент ЦБ РФ. Тобто ми з вами не можемо мати жодних сумнівів, що ЦБ РФ повністю втягнутий у фінансування війни в Україні, адже:

  • ПУБР та операційний департамент ЦБ РФ здійснюють не тільки виплати військовим та їх родинам через картки МИР, а й допомагають у розрахунках між військовими частинами, а також забезпечують війська на окупованих територіях готівкою.
  • ЦБ РФ видає дозволи на відкриття філій та відділень в тимчасово окупованому Херсоні, Мелітополі та інших містах. Такі факти є публічними і де-факто російський Промсвязьбанк використовує для своєї роботи в Україні майно та офіси українських банків. Тобто мова вже йде не просто про дозвіл на вчинення воєнного злочину, а про дозвіл на звичайні кримінальні дії, коли майно українського банку, без згоди, забирає російський банк, а дозвіл на це видає ЦБ РФ.
  • ЦБ РФ неодноразово давав публічні поради як росіянам обійти санкції. Крім того, ЦБ РФ прийняв ряд нормативних документів, які значно ускладнюють аналітичну роботу по виявленню підсанкційних осіб та їх активів, які підлягають санкціям. Протидія санкціям – це також робота проти України та на війну.

Санкції вже завели російську економіку і ЦБ РФ в глухий кут, але поки що чиновники ЦБ РФ як військової установи не відповіли за свою участь у війні в Україні персонально

Якими можуть бути наслідки такої діяльності для ЦБ РФ? Поки що Центробанк РФ не потрапив під жорсткі санкції, під які міг би потрапити. Найбільші санкції – це замороження золотовалютних резервів ЦБ РФ на зальну суму 392 млрд доларів США, про які сказано вище. Санкції проти голови ЦБ РФ введені тільки Канадою та Австралією.

Тобто санкції вже завели російську економіку і ЦБ РФ в глухий кут, але поки що чиновники ЦБ РФ як військової установи не відповіли за свою участь у війні в Україні персонально. Захід все ще міркує, що робити далі з ЦБ РФ, який ховається за маскою формального незалежного центрального банку, але насправді є установою, яка забезпечує фінансування війни та дозволяє здійснювати кримінальні злочини на території України. Однак логічним буде найближчим часом очікувати розширення персональних санкцій проти менеджменту Центрального банку РФ.

Віталій Шапран, фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків