За сприятливої економічної ситуації обсяг "неробочих" (проблемних) споживчих кредитів фізичним особам до кінця року може скоротитися до 28% від загальної кількості кредитів – наразі цей показник перевищує 30%.
Таку думку у переданому УНІАН коментарі висловив директор департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитро Замотаєв.
За словами експерта, з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість "неробочих" банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення.
При цьому в першому кварталі 2023 року продовжилась негативна тенденція зі зростання таких позик — станом на квітень 2023 року кількість таких кредитів досягла значення у 32%.
Замотаєв зазначив, що понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію.
Основні причини збільшення таких кредитів - втрата майна внаслідок збройної агресії; втрата роботи; вимушений переїзд до іншого міста чи країни; вагомі травми (поранення) або ж смерть позичальника.
Лише з другого кварталу 2023 року спостерігається поступове зменшення кількості "неробочих" кредитів: на червень їхня кількість скоротилася на 1-1,5% від загального обсягу позик.
Серед основних факторів, що позитивно вплинули на зменшення обсягу проблемних кредитів, банкір виділив поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і відповідно поновлення бізнес-діяльності на цих територіях, загальмовану інфляцію, скорочення безробіття майже на 3%, розвиток малого та середнього бізнесу, а також стабілізацію на валютному ринку.
Щоб не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами, банкір радить:
- обирати фінустанову, уникаючи сумнівні контори з мікрокредитування, адже відсотки за їхніми позиками - це фінансовий "зашморг";
- мати фінансову "подушку" на 2-3 місяці на випадок неочікуваної втрати роботи чи працездатності, що дасть змогу уникнути боргів за кредитом;
- в разі, якщо кредит потрібен для того, щоб покрити борги за отриманими раніше кредитами ("перекредитуватися"), то звернути увагу на прозорість і лояльність умов отримання такого кредиту;
- обрати кредит, який максимально відповідає потребам і можливостям позичальника, у фінустанови з широкою "лінійкою" кредитних програм з простими та зрозумілими умовами;
- у разі виникнення фінансових труднощів, позичальникові варто звернутись до банку для напрацювання спільного плану реструктуризації кредитної заборгованості.
"Країна живе сподіваннями на якомога швидку перемогу у війні. Проте цинізм війни полягає в непередбачуваності її наслідків. Бажано, щоб громадяни, що з тих чи інших причин націлені взяти банківський кредит, були обачними, звертаючи увагу не лише на умови кредиту, а й на репутацію фінустанови. І звісно, на випадок форс-мажорів у позичальника має бути "план Б", щоб не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів", - підсумував Замотаєв.
Що передувало
Як повідомляв УНІАН, Національний банк України переглянув прогноз щодо кредитних втрат через російське вторгнення з 30% до 20%. З початку війни банки визнали втрату майже 15% портфеля, що працював на момент російського вторгнення.
"З урахуванням цих додаткових потенційних збитків сукупні втрати портфеля через війну будуть наближатися до оцінок Національного банку річної давності - близько 20%", - зазначили в НБУ.
