Україна виконала чотири з десяти структурних маяків нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Про це в інтерв'ю одному з видань повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, передає прес-служба уряду.
Читайте такожШмигаль пообіцяв повністю профінансувати програми держбюджету-2021
"У нас, згідно з меморандумом з МВФ, є десять структурних маяків: чотири з них ми вже виконали, шість знаходяться, з випередженням термінів, на стадії виконання. До них у чиновників Фонду питань немає. Україна продовжує співпрацю з МВФ. У нас є взаєморозуміння, і ми швидко зближуємо позиції. Це підтвердила й остання розмова президента Володимира Зеленського з главою МВФ Кристаліною Георгієвою", - цитує прем'єра його прес-служба.
За словами прем'єра, основне занепокоєння у МВФ викликала зміна керівника Національного банку України. Фонд вивчав ситуацію, дивився, як діятиме нове керівництво Нацбанку, чи збережеться незалежність цього інституту. Візит голови НБУ Кирила Шевченка до Вашингтона і його спілкування з міжнародними партнерами ці питання багато в чому зняли.
Далі була спровокована рішенням Конституційного Суду антикорупційна криза.
"Рішення КС збентежило і послів країн G7, і МВФ. Питання з КС поки залишається на порядку денному і його треба вирішувати на законодавчому рівні. Всі гілки влади консолідовано працюють над розв'язанням цього питання", - цитує Шмигаля його прес-служба.
Прем'єр також зазначив, що Кабмін розраховує, що цього року буде оголошена дата приїзду місії МВФ в Україну.
"Поточна ситуація в принципі дозволяє пережити паузу: 85% платежів казначейства здійснюються без затримок (до двох днів з моменту подачі заявки), 15% - виконуються із затримкою до п'яти днів. Бюджет 2020 року буде виконаний. Податкова служба вже виконала річний план з надходжень, Митниця поки відстає щодо планових надходженнь", - цитує прем'єра його прес-служба.
За словами Шмигаля, у разі, якщо траншу МВФ не буде, в України залишаються зовнішні та внутрішні запозичення.
"У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звичайно, це будуть коротко- і середньострокові запозичення, і вони будуть дорожчими (10-13% річних у гривні), ніж кошти МВФ. Але якщо ми знаємо дату приїзду місії та дату надання траншу, то бридж-кредити (короткострокові кредити до моменту отримання грошей) - це цілком робочий інструмент. Крім того, залишається можливість до 15 грудня вийти на ринок зовнішніх запозичень. Це теж будуть короткі позики, до півроку. Обсяги залежать від виконання бюджету і розміру його дефіциту. На внутрішньому ринку це може бути 50-60 млрд грн, на зовнішньому - близько 1 млрд дол", - сказав він.
Хронологія подій
- 9 червня 2020 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила 18-місячну програму stand-by для України з фінансуванням, еквівалентним 3,6 млрд SDR (близько 5 млрд доларів), спрямовану на допомогу Україні в подоланні наслідків пандемії COVID-19.
- 12 червня Україна отримала перший транш кредиту МВФ в рамках нової програми співпраці України та Фонду в розмірі 2,1 млрд доларів.
- 18 листопада президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Кристаліною Георгієвою, в якій заявив, що Україна виконала всі "структурні маяки", передбачені для перегляду програми Міжнародного валютного фонду.
- 24 листопада 2020 року радник керівника офісу президента Тимофій Милованов заявив про те, що траншу МВФ у 2020 році не буде.
- 27 листопада 2020 року міністр фінансів Сергій Марченко заявив про те, що Міжнародний валютний фонд не розглядає виділення Україні надзвичайного фінансування.
