Верховна Рада України ухвалила з поправками президента закон, що передбачає підвищення терміном на один рік експортного мита на відходи та брухт чорних металів до 30 євро за 1 тонну, а також скасування обов'язкової державної реєстрації контрактів на експорт металобрухту.
Читайте такожУкраїна з початку року скоротила експорт металобрухту в 2,5 раза
За ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об'єктів інфраструктури» з правками президента проголосували 248 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов повідомив, доповідаючи щодо законопроекту №3868, що президент України Петро Порошенко не підписав цей закон після його ухвалення Радою 22 квітня цього року, оскільки він, на його думку, не відповідає зобов'язанням України в рамках угоди зі Світовою організацією торгівлі. «Починаючи з року членства України в СОТ, передбачено поетапне зменшення експортного мита на відходи та брухт чорних металів, яке сьогодні дорівнює 10 євро за тонну», - повідомив Нефьодов.
Він відзначив, що президент пропонує залишити норму про скасування реєстрації контрактів на експорт металобрухту на постійній основі, хоча раніше пропонувалося скасувати її на три роки. При цьому період підвищення ставки експортного мита на металобрухт запропоновано встановити терміном на рік замість раніше запропонованих трьох років.
Читайте такожЄС – Україні: підвищення мита на експорт металобрухту суперечить Угоді про асоціацію
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк заявив, доповідаючи щодо законопроекту, що прийняття документа раніше було обумовлено бажанням депутатів підтримати вітчизняні металургійні підприємства, а позиція президента не є компромісом. «По-моєму, ця позиція не є компромісом. Це позиція не в інтересах вітчизняної промисловості. Який може бути компроміс між сировинним експортом брухту на 300 млн дол. і галуззю, яка генерує 8 млрд дол. експортної виручки готової продукції?», - заявив Галасюк.
Він зазначив, що критики законопроекту говорять про стурбованість Євросоюзу, але експорт металобрухту в ЄС з України становить лише 4 млн дол. «Це свідчить про слабкість української економічної позиції, про слабкість економічної дипломатії, про неналежне відстоювання національних інтересів», - наголосив Галасюк.
Водночас депутат закликав підтримати законопроект з президентськими правками. «Водночас, ми маємо виходити з реальних варіантів. Тому Комітет з питань промислової політики та підприємництва, розглянувши рекомендації президента, бачить, що у нас немає іншого варіанту, ніж погодиться з пропозиціями президента», - сказав Галасюк.
Раніше, під час розгляду законопроекту в квітні цього року, депутат Юрій Левченко (ВО «Свобода») заявляв, що законопроект спрямований на підтримку металургії, однак це означає підтримку лише двох власників основних підприємств галузі. «Але є одне велике «але», у нас металургія – це приватна монополія, а якщо бути точніше – олігополія. Це два основних конкурента, які між собою домовилися як картель, і штучно тримають ринок», - сказав Левченко. Він заявив, що це нововведення не дасть жодних позитивних ефектів для працівників цих підприємств або бюджету з точки зору податкових надходжень. «Тому що вони уникають сплати податків, а, будучи монополістами галузі, не підвищують штучно заробітні плати», - сказав Левченко.
Читайте такожЗаготівля брухту в Україні скоротилася до нового антирекорду
Як відзначається в пояснювальній записці до законопроекту №3868, даний документ спрямований на стабілізацію ситуації в металургійній галузі й суміжних секторах шляхом збільшення пропозиції металобрухту на внутрішньому ринку. Також очікується зростання надходжень до державного бюджету за рахунок підвищення експортного мита на металобрухт і створення додаткової доданої вартості на території держави шляхом глибокої переробки цієї дефіцитної сировини.
Як повідомляв УНІАН, українські металургійні компанії неодноразово виступали з вимогами обмежити експорт металобрухту, оскільки, на їхню думку, в даний час у меткомбінатів спостерігається дефіцит брухту, а його вивезення з країни негативно позначається на металургійної галузі.
Як раніше заявляв Галасюк, за останні кілька років в Україні значно скоротився збір металобрухту (4,2 млн тонн, зниження на 20%), при цьому суттєво зріс експорт – до 1,2 млн тонн (близько 300 тис. тонн в 2011 році). Депутат зазначив, що за таких умов необхідно створювати вітчизняним металургійним комбінатам можливість стабільної роботи за рахунок забезпечення українською сировиною.
При цьому брухтозаготівельні компанії заявляють, що металурги лобіюють обмеження експорту або підвищення мита на вивезення металобрухту з країни для можливості закупівлі цієї сировини за цінами, які значно нижче ринкових.
У держпідприємстві «Укрпромзовнішекспертиза» відзначають, що збір металобрухту в Україні в січні-лютому цього року скоротився на 40% порівняно з листопадом-груднем минулого року, до 359 тис. тонн, через запропоновані низькі ціни з боку вітчизняних метпідприємств, а також відсутність квот на експорт брухту для заготівельників.
За даними держпідприємства, впродовж більшої частини лютого закупівельні ціни внутрішнього ринку залишалися практично незмінними і становили 3 191 грн/тонна. Однак на початку березня метзаводи були змушені провести підвищення котирувань на 150 грн через необхідність стимулювання поставок. Крім того, існувала висока ймовірність відновлення експорту, що також підштовхнуло металургів активізувати постачання на свою адресу за допомогою підвищення цін. Станом на середину березня середньоринкова ціна на брухт становила 3 330 грн/тонна. На думку експертів держпідприємства, незважаючи на проведене підвищення закупівельних цін на внутрішньому ринку, металурги цілком можуть підвищити котирування ще раз слідом за значним подорожчанням прокату на зовнішніх ринках.
